Миха́йло Іва́нович Ігнате́нко (28. 12. 1919, с. Предтеча, нині Жовтневе, Ставропольський край, Росія — 19. 12. 2004, Київ) — український поет. Член Спілки письменників України (1958), оргсекретар Правління Київської організації СПУ. Завідувач редакції видавництва «Радянський письменник».

Життєпис Народився в сім'ї вчителя, що приїхав на Кубань у пошуках роботи з Чернігівщини. Дитинство і юність провів на ПоліссіПисьменники Радянської України. — Київ: Радянський письменник, 1976. — С. 128—129..

1937 року, після закінчення середньої школи в Чернігові, вступив на філологічний факультет Київського університету. На той час його твори вже друкували в журналах, газетах і альманахах. По закінченні 4-го курсу добровольцем пішов на фронт, учасник німецько-радянської війни. Друкував вірші в армійських газетах. Демобілізувався 1946 року, закінчив Київський університет.

Викладав в Ужгородському педагогічному училищі, виступав у газетах з віршами та критичними статтями.

З 1948 по 1958 рік викладав у Чернігівському педагогічному інституті та в технікумах, керував обласним літоб'єднанням.

З 1958 по 1964 рік працював у Києві на видавничій і редакційній роботі, згодом — у Спілці письменників України, відповідальним секретарем із роботи з молодими авторами, відповідальним секретарем комісії прози та поезії, оргсекретарем Правління Київської організації СПУ.

Відтак — завідувач редакції видавництва «Радянський письменник». Був членом КПРС.

Творчість Почав друкуватися 1934 року. Перша збірка віршів «Боротьба триває» (1951) засвідчила увагу поета до внутрішнього світу сучасника. Героїка війни, мирна праця, боротьба за збереження природи — провідні теми збірок «Деснянські весни» (1957), «Заозерна далина» (1960), «В голубому ореолі» (1963), «Багрецева земля» (1968), «Карби на серці» (1969), «Земля моя — мій дім» (1974), «Передчуття» (1982), «Неминуще» (1988) та ін. Усі — видані в Києві. Автор збірки віршів для дітей «Олесині друзі» (1973).

Окремі вірші Михайла Ігнатенка перекладено російською, білоруською, грузинською, чуваською, угорською мовами.

Примітки

Джерела