Меніппа () і Метіоха () — у грецькій міфології дочки Оріона. Вони фігурують у короткому міфі про людські жертви.
Сім'я Меніппа і Метіоха були дочками Оріона від неназваної матері; хоча ім'я матері не вказано, в інших джерелах перша дружина Оріона називається СідеApollodorus, 1.4.3. Після того, як Оріон був убитий Артемідою, дівчаток виховувала мати, в той час як Афіна навчила їх мистецтву ткацтва, а Афродіта подарувала їм красу.
Міфологія Одного разу батьківщину Мениппи і Метіохи — Аонію біля підніжжя гори Гелікон — вразила чума, і оракул Аполлона в Гортині, до якого звернулися, сповістив людям, що боги підземного царства розгнівалися і що їх можна заспокоїти лише жертвою життя, яку повинні були добровільно принести дві дівчини за власним бажанням. У всій країні не знайшлося дівчат, готових пожертвувати собою, і чума продовжувала спустошувати землю, поки одна жінка не принесла звістку про пророцтво Меніппі і Метіосі. Тоді обидві дівчини добровільно пожертвували собою заради своїх співвітчизників.
Тричі закликавши пекельних богів, дівчата вкоротили собі віку. Так вони вгамували гнів підземних володарів. Зрештою Персефона та Аїд зглянулися над ними і перетворили їхні мертві тіла на комети. Еолійці спорудили їм святилище поблизу Орхомену, де щороку юнаки та дівчата приносили їм умилостивлювальну жертву. Еолійці називали цих дівчат КоронідамиAntoninus Liberalis, 25Scholia on Homer, Iliad, 18. 486.
У переказі Овідія дочки Оріона залишаються безіменними і жертвують собою без чітко визначеної причини, хоча згадується засохле дерево і худі кози на безплідному полі, які вказують на наявність чуми. З їхнього попелу постають двоє юнаків, які очолюють похоронний потяг своїх «матерів», а замість Меніппи та Метіохи юнаки називаються «Короні»Ovid, Metamorphoses 13.685-704.
Див. також Іфігенія Жертвопринесення Ісаака Людське жертвоприношення
Уточнення
Примітки
Бібліографія Antoninus Liberalis, The Metamorphoses of Antoninus Liberalis translated by Francis Celoria (Routledge 1992). Online version at the Topos Text Project. Apollodorus, The Library with an English Translation by Sir James George Frazer, F.B.A., F.R.S. in 2 Volumes, Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1921. . Online version at the Perseus Digital Library. Greek text available from the same website.
Publius Ovidius Naso, Metamorphoses translated by Brookes More (1859—1942). Boston, Cornhill Publishing Co. 1922. Online version at the Perseus Digital Library. Publius Ovidius Naso, Metamorphoses. Hugo Magnus. Gotha (Germany). Friedr. Andr. Perthes. 1892. Latin text available at the Perseus Digital Library.
Посилання МЕНІППА І МЕТІОХІЯ в проекті Theoi