Федотюк Петро Кузьмич (6 серпня 1942, с. Літки — 7 серпня 2008) — український поет, прозаїк, редактор видань. Член національної спілки письменників України.
Біографія
Народився Петро Кузьмич Федотюк 6 серпня 1942 року в с. Літки Лугинського району, що на Житомирщині, в родині службовця. Саме тут, в Літках минуло дитинство і юність поета. Краса природи, неповторні полісські краєвиди назавжди запали в юнацьке серце і відгукнулися в його творчості.
До школи пішов спочатку в Літківськівську семирічну, а потім в Лугинську середню школу.
Після школи працював на спорудженні доменної печі у місті Жданов (сучасний Маріуполь), целюлозно-картонному комбінаті в Астрахані, побував у геодезичній експедиції в Каракумах, трудився на цілині. П. Федотюк, перш ніж започаткувати свою літературну працю, пройшов чималий трудовий шлях. Усе побачене глибоко осмислив і перевтілив у художніх образах.
Після закінчення у 1971 році журналістського факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка, Петро Федотюк працював журналістом у ряді районних та обласних газет на Житомирщині, на радіо, в журналі „Людина і світ”.
Помер письменник 7 серпня 2008 р. Похований в рідних Літках на Лугинщині.
Творчість
Першу пробу пера Петро Федотюк зробив ще навчаючись в школі. В Лугинській районній газеті «Радянська перемога» було надруковано декілька його ранніх поезій.
Петро Федотюк автор більше двох десятків книг прози та поезії, сотень нарисів, публіцистичних статей, а також студій про мову в журналі "Вітчизна".
В різний час окремими збірками входили:
"Гуси далекого берега" (1972 рік); "Сонце над барханами" (1976 рук); "Кар’єр" (1981 рік); "Ловец птичьих голосов" (1983 рік); "Вікнами до сонця" (1986 рік) "На грішній землі" (1989 рік); "Петрів хрест" (1991 рук); "Зелена шибениця" (1993 рік); "Нічого робити" (1993 рік); "Якби мені трохи грошей" (2000 рік); "Добродії та лихочвори: етюди про рідну мову" (2005) та інші.
Основними напрямки літературної творчості П. К. Федотюка був реалізм з застосуванням гумористичних і сатиричних прийомів. Є в творчому доробку і ліричні твори.
Нагороди та премії Лавреат Всеукраїнської премії ім. І. Огієнка (2003) за етюди про рідне слово „Добродії та лихочвори”.
Лавреат Міжнародної премії ім. Алеко Костянтинова (1982, Болгарія),
Бібліографія
Федотюк Петро. Невидимий зв’язок. - /Пригоди. Подорожі. Фантастика. - Київ, Молодь. - 1990.
Федотюк П. К. Якби мені трохи грошей: гуморески, пародії.– К.: Молодь, 2000. – 64 с.
Федотюк П. К. Добродії та лихочвори: Етюди про мову (з редакторських записників). – К.: Просвіта, 2005. – 288 с.
Федотюк П. К. Чотири новели // Вітчизна. – 2007. – № 5/6 (трав.-черв.). – С. 75-91.
Федотюк П. К. Жити, щоб жити // Дніпро. – 2007. – № 9/10 (верес.-жовт.). – С. 73-101.
Федотюк П. Час волі: роман // Вітчизна. – 2008. – № 11/12. – С. 24-119.