Ян Спитек, Спитек Ян, найчастіше Спитек Тарновський гербу Леліва ( перед 1484 — 1553) — державний діяч Королівства Польського, каштелян жарновський (1525—1532), завихостський (1532—1534), підскарбій коронний (1532—1550), каштелян радомський (1534—1542), войницький (1542—1550), жупник краківський (1549—1552), воєвода сєрадзький (1550—1553); староста крешівський (1520—1553), кшепицький (1532—1533), кошицький (1535—1551), бжезьницький (1535—1549), сєрадзький і пйотрковський (1536—1547), остшешовський (1550—1553), болеславський.
Життєпис Ян Спитек народився перед 1484 роком, імовірно, в Завихості. Був наймолодшим сином воєводи краківського та його дружини Катажини з Ліґензів. Мав 2-х братів — й . Здебільшого в документах він згадується з ім'ям Спитек, натомість дуже рідко вживалося улюблене в родині Тарновських його інше ім'я ЯнAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107..
Про молоді роки Спитка відомо дуже мало. Каспер Несецький побіжно згадує без зазначення дати, що король наказав Спитку озброїти п'ять сотень вояків, і він із своїми добровольцями мужньо розбив татар на ПоділліHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 45..
1522 року Спитек викупив у Анджея з Оссоліна замок у Дзікові (тепер — )Andrzej Gaczoł, Zamek w Dzikowie, [w:] Spotkania z zabytkami: Kwartalnik popularnonaukowy, Nr. 1, 1984, s. 35.. Таким чином, він дав початок дзіковській гілці роду Тарновських.
Восени 1525 року був призначений каштеляном жарновськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 165.. 5 серпня 1527 року король Сигізмунд I заставив Спиткові за 3000 флоринів замок Крешів у Перемишльській землі з приналежними до нього селами, дозволив викуп солтиства в селі Пискоровичі та гарантує, що викуп маєтку королем не відбудеться за життя Тарновського. На Пйотрковському сеймі 1529 року Ян Спитек голосував за коронацію Сигізмунда АвгустаHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44., після цього увійшов до урочистої сеймової делегації, яка 20 лютого 1530 року була присутня на коронаціїAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107—108.. 31 січня 1532 року отримав посаду каштеляна завихостськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 161., а 20 березня того ж року отримав посаду підскарбія коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 124..
Напередодні початку Литовсько-польської війни 1534—1537 років, як підскарбій коронний допоміг надвірному підскарбію литовському прийняти найманців на рахунок Литви, також двічі виділив по 14000 злотих з коронного скарбу на потреби Великого князівства ЛитовськогоOskar Halecki, Dzieje Unii Jagiellońskiej, Tom II: W XVI wieku, oprac. Katarzyna Błachowska, Warszawa, Wydawnictwo Neriton, 2013, s. 92.. 6 травня 1534 року став каштеляном радомськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 69.. Під час Курячої війни 1537 року Спитек разом із своїм родичем Яном Амором Тарновським, каштеляном краківським, вірно відстоювали інтереси короля під Львовом. Як винагороду за вірність, король 6 грудня того ж року надав пожиттєво Тарновському будинок у Пйотркові поблизу з королівським дворомAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 109..
19 грудня 1542 року Ян Спитек став каштеляном войницькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 131.. Коли 1543 року чума спустошила Краківську землю, король Сигізмунд I довгий час гостював у маєтку останнього з усією своєю сім'єю та дворомHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44-45.. Як одну з нагород за гостинність, Тарновський отримав королівський привілей на закладення нового села Буської (Біської) Волі (тепер — Вулька-Биська) над Чорним Потоком у Крешівському старостві з правом установлення кордонів і 12-тирічним звільненням від податків. Також, однією з нагород було поширення пожиттєвого володіння цим староством на дружину та сина СпиткаAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 111—112..
У квітні 1545 року король викликав підскарбія Спитка з Тарнова на засідання сенату та наказав йому опублікувати в ратуші під страхом конфіскації майна мандат про заборону вивозу срібла та текстилю з Корони. Срібло слід продати назад до королівської скарбниці. Король також запропонував пожертвувати 100000 польських злотих або й більше на коронний монетний двір, щоб підвищити вартість монети і водночас відмовитися від обмінних прибутків. Крім того, монети, викарбувані в Пруссії, більше не приймалися в КороніJanusz Małłek, Prusy Książęce a Prusy Królewskie w latach 1525—1548, Warzawa, Państwowe wydawnictwo naukowe, 1976, s. 227..
Спитек Тарновський підтримав короля щодо його бажання одружитися з Барбарою Радзивіл, був присутній на її коронації 1550 рокуAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 113—114.. Протягом 1549—1553 років виконував обов'язки жупника краківськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 217., а з 1551 року управителя великопольських митниць. 27 липня 1550 року король призначив Спитка воєводою сєрадзькимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176.. У його управлінні в різний час перебували наступні староства: крешівське (1520), кшепицьке (1532), кошицьке (1535)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 264—265., бжезьницьке (1535), сєрадзьке та пйотрковське (1536), остшешовське (1550)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 171, 200, 297., болеславське.
Помер Ян Спитек Тарновський орієнтовно на рубежі 1552/1553 років, перед 27 січня 1553 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176, 200..
Сім'я Наприкінці літа — на початку осені 1511 року Спитек Тарновський одружився з Барбарою з Шидловєцьких, донькою підскарбія королівства та каштеляна сандомирського Якуба Шидловєцького. Подружжя мало двох дітей: сина Яна Станіслава Спитка (1514—1568) — великого коронного мечника та підскарбія, сандомирського воєводу, завихостського каштеляна; старосту крешівського, остшешовського, пйотрковського, сєрадзького. доньку Барбару, дружину каштеляна освенцимського .
Маєтності У спадок від батька Спитек Тарновський отримав Вельовєський ключ. Упродовж своєї кар'єри значно розширив свої маєтності, наприкінці життя володів комплексом із близько 10 міст і понад сотні сіл, зокрема у Сандомирському воєводстві та в Червоній Русі. 1522 року Спитек придбав у Анджея з Оссоліна Дзікув і Борув (тепер — частини міста Тарнобжеґ), доповнивши спадковий ключ Вєльовєський, який перебував у володінні Тарновських приблизно з 1350 року. Згідно з гіпотезою Я. Стажевської, на момент викупу в Дзікові була двоповерхова, мурована «башта». Цю гіпотезу підтверджує розташування об'єкта на високому уступі, який у далекому минулому був берегом Вісли, збережене розташування фундаментів, конструкція склепінчастих підвальних приміщень і партеру в західному флігелі нинішнього палацуB. Ratusiński, Archiwum Dzikowskie Tarnowskich z lat 1310—1948, Kraków 1952—1962.
1539 року придбав маєтностіряшівські. Від Одровонжів придбав половину Карньова та Лучиців у Краківському воєводствіAlfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 110..
Примітки
Джерела Mariusz Lubczyński, Tarnowski Spytek (przed 1490—1552 lub 1553), [w:] Polski słownik biograficzny T. 52: Świrski Łukasz — Taube Jerzy, Warszawa; Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2017—2019, s. 518—521