Карл-Гейнц Бюргер ( ; 16 лютого 1904 року, Гюстров Німецька імперія — 2 грудня 1988 року, Карлсбад ФРН) — німецький офіцер, оберфюрер СС і оберст поліції, керівник СС і поліції на Північному Кавказі та в Центральній Італії.

Біографія Народився Карл-Гайнц Бюргер 16 лютого 1904 року у сім'ї пекаря. 9 листопада 1923 року взяв участь у Пивному путчі.

З 1924 по 1925 роках навчався на пілота, але навчання не завершив. Бюргер покинув навчання на юридичному факультеті після того, як не склав свій перший юридичний іспит .

З 1928 року проходив програму навчання на вчителя в університетах Мюнхена, Гамбурга та Ростока. Згодом працював учителем у народній школі у Шверіні.

13 жовтня 1927 року вступив до НСДАП (квиток № 68902). З 1930 року був членом націонал-соціалістичної спілки вчителів і Гітлерюгенда.

З 1932 року був депутатом в Мекленбурзькому ландтазі. У 1933 році був зарахований до лав СС (№ 156309) . У 1935 році вступив на службу до Головного управління СС з питань раси та поселення. З листопада 1938 року по березень 1940 року перебував у штабі юнкерської школи СС у Брауншвейгу, де був учителем з ідеологічного виховання. Бюргер потім був переведений у головне управління СС, де став заступником керівника управління з навчання .

З червня 1940 року по квітень 1941рік служив у штабі обергруппенфюрера СС Августа Гайссмайєра, де Бюргер очолював управління з освіти та економіки . Згодом був відправлений до оперативного штабу рейхсфюрера СС, де очолив 4-й відділ (ідеологічне виховання, військова підготовка, організація дозвілля у військових з'єднаннях) .

Через зловживання алкоголем він був відправлений на Східний фронт. З кінця серпня 1942 року був керівником СС і поліції на Північному Кавказі.

Зі жовтня 1942 року був керівником СС і поліції «Авдіївка», також брав участь в антипартизанських операціях на Волині .

Від початку грудня 1943 року та до кінця війни був керівником СС і поліції в Центральній Італії.

Після війни Бюргер був заарештований 13 травня 1945 року у Больцано. Після звільнення з полону повернувся до Іббенбюрена і потім працював учителем у народній школі. Помер у грудні 1988 року в Карлсбаді.

Нагороди

Золотий партійний знак НСДАП (30 грудня 1933) Почесний кут старих бійців (лютий 1934) Орден крові (грудень 1934) Почесна шпага рейхсфюрера СС (грудень 1936) Перстень «Мертва голова» (1937) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1939) в сріблі (15 років; 1944) Залізний хрест 2-го класу (1939) 1-го класу (30 жовтня 1944) Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в бронзі (30 жовтня 1944)

Примітки

Література

Посилання