Франкович проти Італії — рішення Суду Справедливости, яке встановило, що держави-члени Європейських Спільнот (ЄС) можуть бути зобов’язані виплатити компенсацію особам, які зазнали збитків через те, що держава-член не транспонувала директиву ЄС в національне законодавство. Цей принцип іноді відомий як принцип відповідальності держави або «правило Франковича» в праві Європейської Унії (ЄУ).UK Legislation, European Union (Withdrawal) Act 2018, Schedule 1 accessed 8 July 2018
Ця справа належить до офіційного списку із п'ятдесяти семи справ, які були перекладені в рамках підготовки до вступу нових держав-членів до Європейської Унії у 2004 році.Official list of 57 cases on curia.europa.eu
Зміст Відповідно до Директиви 80/987/ЄС про захист працівників у разі неплатоспроможності їхнього роботодавця, очікувалося, що держави-члени ЄС ухвалять положення у своєму національному законодавстві, щоб передбачити мінімальний рівень страхування для працівників, яким не виплачено заробітну плату, якщо їхні роботодавці стануть банкрутами. Пан Франкович, який працював у Віченці на CDN Elettronica SnC, був винен 6 мільйонів лір, а пані Боніфачі та 33 її колегам - 253 мільйони лір після того, як їхня компанія Gaia Confezioni Srl збанкрутувала. Директива мала бути імплементована до 1983 року, але через п'ять років їм нічого не виплатили, оскільки ліквідатори компанії повідомили їм, що грошей не залишилося. Вони подали позов проти італійської держави, стверджуючи, що вона повинна відшкодувати збитки, щоб компенсувати їхні втрати через невиконання Директиви.
Судове рішення Суд Справедливости постановив, що уряд Італії порушив свої зобов’язання та зобов’язаний відшкодувати працівникам збитки, спричинені порушенням. Суд також постановив, що відшкодування збитків за такі порушення має бути доступним в національних судах, і що для встановлення відповідальності держави на підставі невиконання директиви позивачі повинні довести, що директива надає їм певні права, які можна визначити в її формулюванні, і що існує причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням державою директиви та понесеними збитками.Francovich and Bonifaci v Republic of Italy (C-6, 9/90) I-5357, para. 40
Примусове виконання Суд постановив, що національні процедури повинні визначати, як кожна держава-член повинна виконувати відповідальність.European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, Francovich principle , published 11 March 2007, accessed 15 November 2022 В аналізі 35 справ після справи Франкович проти Італії (1991) Takis Tridimas показав, що Суд Справедливости використовує один із трьох підходів до вирішення спорів щодо відповідальности держави:
Результати: суд надає національному суду готові конкретні рішення, які майже не дають можливості для маневру. У цих випадках суд визначить сумісність національного заходу із законодавством Європейського Союзу або надасть «щодо того, як правильне тлумачення ЄС вимагає вирішення спору» таким чином демонструючи відповідальність. Справи з інструкціями: суд надає вказівки та роз’яснення, призначені для інформування національного суду щодо тлумачення сумісності національного законодавства з правом Європейського Союзу. Суд не знаходить відповідальності для національного органу. Справи про відшкодування: суд виносить абстрактне або теоретичне рішення, залишаючи національному суду визначення серйозності та сумісності. Таких випадків стає менше.
Було також показано, що принцип відповідальності держави в першу чергу служив комерційним інтересам Союзу. Існує кілька перешкод для відповідальності держави за інші групи прав (екологічні, соціальні, споживчі), включаючи неможливість вимагати «право, яке можна ідентифікувати» згідно з рішенням суду , боротьбу з позовом, оскільки збитки поширюються на багатьох позивачів, і неможливість довести збитки для окремої особи (забруднення навколишнього середовища).
Див. також
Випадкова дія Пряма дія права Європейського Союзу Непряма дія
Примітки
Посилання
Francovich and Bonifaci v Republic of Italy (Cases C-6 and 9/90) ECR I-5375 Hanft, James E. "Francovich and Bonifaci v. Italy: EEC Memeber State Liability for Failure to Implement Community Directives." Fordham Int'l LJ 15 (1991): 1237.
J. Maliszewska - Nienartowicz, Porządek prawny Unii Europejskiej, Toruń 2005. J. Justyński Podstawy prawne polityk gospodarczych Unii Europejskiej : na tle orzecznictwa Europejskiego Trybunału Sprawiedliowści , Toruń 2004. Отраднова, О. О. "Особлива цивільно-правова відповідальність Європейських держав за шкоду, заподіяну порушенням Європейського законодавства." Журнал східноєвропейського права 33 (2016): 4-10.