Карл Генріх Макс фон Бер (; 10 січня 1879, Редденау — 27 грудня 1951, Гарміш-Партенкірхен) — німецький офіцер, керівний співробітник СС, групенфюрер СС та генерал-лейтенант військ СС.
Біографія Син пастора. У 1898 році вступив в лейб-гренадерський короля Фрідріха-Вільгельма III полк. З 1909 року — ад'ютант батальйону. З 18 жовтня 1913 року — 3-й офіцер Генштабу в штабі 3-го армійського корпусу. Учасник Першої світової війни, служив у штабі дивізії, командував 2-м батальйоном 265-го резервного піхотного полку. З 8 лютого 1917 року перебував у військовій адміністрації в Румунії. 14 березня 1919 року звільнений зі служби.
У 1920-х роках був комівояжером та членом правління «Східно-прусського зовнішньоторговельного товариства». З 1933 року — начальник штабу Націонал-соціалістичного Імперського військового союзу. 30 січня 1936 року вступив в СА та СС (квиток № 276 063) та був зарахований в Головне управління СС. 1 травня 1937 року вступив у НСДАП (квиток №5 849 115). З 1 грудня 1937 по 1 березня 1938 року перебував при штабі рейхсфюрера СС. 1 липня 1941 року призначений комендантом гарнізону СС Відня, 1 березня 1943 року — імперської столиці Берлін. 9 листопада 1944 року знятий з посади.
Звання
Фанен-юнкер (1 березня 1898) Другий лейтенант (18 серпня 1899) Оберлейтенант (17 вересня 1909) Гауптман (22 березня 1913) Майор Генштабу (16 вересня 1917) Оберштурмбанфюрер СС (30 січня 1936) Штандартенфюрер СС (22 квітня 1936) Оберфюрер СС (20 квітня 1937) Бригадефюрер СС (30 січня 1938) Генерал-майор військ СС (1 серпня 1941) Групенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (30 січня 1944)
Нагороди
Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Орден Грифона, лицарський хрест Орден Святого Йоанна (Бранденбург) почесний лицар (1914) лицар справедливості (1926) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Хрест «За заслуги у військовій допомозі» Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 2-го класу з мечами Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 1-го класу з мечами Ганзейський хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Орден Цариці Тамари (Грузинська Демократична Республіка) Галліполійська зірка (Османська імперія) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го ступеня з короною і мечами Орден Корони Італії, командорський хрест Почесний хрест ветерана війни з мечами Йольський свічник Почесна шпага рейхсфюрера СС Перстень «Мертва голова» Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Імперський орден Ярма та Стріл, командорський хрест (Іспанія)
Література
Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5. Andreas Schulz, Günter Wegmann: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Band 1: Abraham–Gutenberger, Biblio-Verlag, Bissendorf 2003. S. 76–78. ISBN 3-7648-2373-9. Johanniter-Ordensblatt. Mitteilungsblatt für die Mitglieder des Johanniterordens, Jg. 79, Nr. 10, 142. Nachweisung, Berlin 1938, S. 62. Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 59.