Філікстоу F.5 () — британський розвідувальний летючий човен створений в кінці Першої світової війни створений Станцією з дослідження гідропланів британського флоту в Філікстоу. F.5 не встиг взяти активної участі в Першій світовій війні, але успішно використовувався для патрулювання в міжвоєнний період Британією, Японією і США.
Історія створення На початку Першої світової війни Британія закупила в США летючі човни Curtiss Model H для патрулювання моря і протидії німецьким підводним човнам. Для власної розробки гідролітаків в 1914 році була заснована Станція з дослідження гідропланів в Філікстоу. Під керівництвом лейтенант-полковника , було створено декілька успішних дизайнів, покращену версію Curtiss H-12 — Felixstowe F.2, і більшу (але повільнішу) версію F.2 — Felixstowe F.3. В новому літаку F.5 планувалось сумістити кращі характеристики цих двох літаків.
Перший прототип з індексом N90 вперше піднявся в повітря в листопаді 1917 року продемонструвавши кращі льотні характеристики ніж попередники, і відповідно прийнятий на озброєння. Проте для полегшення масового виробництва було вирішено використати більше компонентів з F.3, що дещо погіршило дизайн порівняно з прототипом.
В Японській Імперії В 1921 році Британія направила авіаційну місію до Японії з метою допомоги в становленні японської морської авіації. Місія взяла з собою приблизно десять британських літаків, серед яких був один F.5 побудований Short Brothers. Флот зацікавився літаком і в квітні 1921 року запросив до Японії інженерів компанії з метою розгортання ліцензійного виробництва. Початково робота почалась на арсеналі флоту в Йокосуці, де були зібрані шість (за іншими даними 8) F.5 з виготовлених в Британії деталей і налагоджено інструментарій для виробництва.
Власне японське виробництво було вирішено почати на Арсеналі флоту Хіро в жовтні 1921 року, де було виготовлено приблизно 10 літаків. Ще 40 виготовила компанія Aichi, яка завершила виробництво F.5 в 1929 році. В японських F.5 використовувались імпортовані двигуни Rolls-Royce Eagle, а коли в серпні 1924 року двигунова фабрика в Хіро почала виробництво двигунів Lorraine W-12, як експеримент на один F.5 поставили їх. Такий варіант отримав позначення F.1, але в серійне виробництво його не запустили оскільки конструкція вже вважалась застарілою. Пізніше цими двигунами почали оснащуватись летючі човни Hiro H1H, які багато в чому базувались на F.5.
Історія використання F.5 не було прийнято на озброєння до закінчення Першої світової війни, коли він замінив старіші дизайни човнів Felixstowe і Curtiss. Після цього F.5 став основним летючим човном Повітряних сил Великої Британії, допоки не був замінений на Supermarine Southampton в 1925 році.
В Японській імперії F.5 використовувались для дальньої розвідки з 1922 року по 1930 базуючись на базах в Йокосуці і Сасебо. Хоча літак демонстрував прекрасні льотні характеристики, і часто потрапляв в пресу через рекордні по дальності перельоти, через погану якість обслуговування і погодні умови стан літаків часто був поганим що призвело до великої кількості аварій.
Варіант N90 Перший прототип літака створений на станції дослідження гідропланів.
Felixstowe F.5 Серійний варіант, який виготовлявся на приватних фірмах на замовлення флоту, відрізнявся використанням компонентів з Felixstowe F.3 для полегшення виробництва.
Felixstowe F5L Виготовлена в США версія з двигунами Liberty L-12
Gosport Flying Boat Один F.5 збудований Gosport Aircraft Company для цивільного використання, для виставки цивільної авіації в Амстердамі в серпні 1919 року.Jackson 1974, p. 342
Gosport Fire Fighter Запропонований 10-тимісний варіант F.5 для використання пожежною службою в екстрених ситуаціях.
Gosport G5 Запропонований цивільний варіант F.5 для пасажирських (6 пасажирських місць), поштових і вантажних перевезень, оснащений двигунами Rolls-Royce Eagle, Napier Lion чи Cosmos Jupiter. Як і Fire Fighter, G5 розглядався як літак для пожежної служби.
Gosport G5a Запропонований менший варіант G5.Bruce, 23 December 1955, p.931
Navy F.5 : Виготовлені в Японії варіанти F.5 для потреб Імперського флоту Японії.
Варіант фюзеляжу Saunders Компанія S. E. Saunders в 1922 отримала контракт від Міністерства авіації для дослідження переваг тунельного типу дерев'яного фюзеляжу для порівняння з суцільнометалевим варіантом від Short Brothers. Новий запатентований порожнистий корпус використали в одному F.5 (N178) в вересні 1924 року на дослідницькій установі флоту. Але випробування були короткими, оскільки варіант від Short виявився кращим, і в середині 1925 цей варіант розібрали.
Short S.2 В 1924 році Міністерство авіації ініціювало тендер на побудову сучасніших корпусів для F.5 Компанія Short Brothers запропонувала суцільно-металевий варіант розроблений на базі Short Silver Streak. Виготовлений з дюралюмілю літак вперше злетів 5 січня 1925 року і був відправлений на тестування флоту 14 березня. Після проходження тестів на міцність суцільнометалеві корпуси стали стандартом для літаків флоту, а компанія Short використала набутий досвід під час виробництва Short Singapore.Barnes 1967, p. 197.
Hiro H1H Створений на Арсеналі флоту Хіро варіант Navy F.5 з побудованими в Японії ліцензійними двигунами Lorraine W-12 чи BMW VII
Тактико-технічні характеристики Дані з Aircraft of the Royal Air ForceThetford, 1979
Технічні характеристики Екіпаж: 4 особи Довжина: 15 м Висота: 5,7 м Розмах крил: 31,6 м Площа крил: 131,00 м² Маса пустого: 4128 кг Маса спорядженого: 5753 кг Двигуни: 2 × Rolls-Royce Eagle VIII Потужність: 2 × 345 к. с.
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 142км/год (на висоті 610 м.) Час польоту: 7 год. Практична стеля: 2073 м Час набору висоти 1980 м.: 30 хв.
Озброєння Кулеметне: 1 × 7,7 мм кулемет Льюїса в носовій турелі 3 × 7,7 мм кулемети Льюїса в різних позиціях в середині літака Бомбове навантаження: до 417 кг бомб
Оператори
Повітряні сили Великої Британії (початково ескадрильї Королівської морської авіаційної служби) 230-а ескадрилья 231-а ескадрилья 232-а ескадрилья 238-а ескадрилья 247-а ескадрилья 249-а ескадрилья 259-а ескадрилья 261-а ескадрилья 267-а ескадрилья Авіаційна компанія Госпорту — один цивільний літак
Авіація імперського флоту Японії
Військово-морські сили США Aeromarine West Indies Airways Atlantic Coast Airways Corporation of Delaware
Джерела Barnes, C.H. Shorts Aircraft Since 1900. London: Putnam, 1967.
Donald, David and Jon Lake, eds. Encyclopedia of World Military Aircraft. London: AIRtime Publishing, 1996. . A.J.Jackson, British Civil Aircraft since 1919 Volume 2, Putnam & Company, London, 1974, Taylor, Michael J.H., ed. Jane's Encyclopedia of Aviation. London: Studio Editions, Ltd., 1989. . Thetford, Owen. Aircraft of the Royal Air Force since 1918. London: Putnam & Co., 1979. .
Посилання
First visit of an English flying boat to Kristiana: Фільм прибуття і польоту над містом Кристіанія (тепер Осло) летючого човна ВПС Великої Британії Felixstowe F.5 (N4044), Норвегія, Липень 1919 року. Royal Air Force: Фільм-огляд авіації Повітряних сил флоту Великої Британії, включаючи F.5, 1925 рік.
Примітки