Капітон Євлампійович Краснов (, місто Іваново-Вознесенськ, тепер Іваново, Російська Федерація — , місто Іваново, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки.

Біографія Народився в родині робітника, вихідця із бідних селян. У 1914 році закінчив Пушкінське початкове училище в місті Іваново-Вознесенську, з 1914 до 1917 року навчався в Івановському вищому початковому училищі. У 1918 році вступив до комсомолу.

У березні 1918 — березні 1919 року — завідувач шкільного відділу Івановського губернського комітету комсомолу (РКСМ), член Івановського губернського комітету РКСМ. У 1919 році закінчив школу 2-го ступеня в Іваново-Вознесенську.

У березні 1919 — березні 1920 року — боєць, інструктор відділу Особливого призначення РСЧА в Іваново-Вознесенську.

Член РКП(б) з листопада 1919 року.

У березні — травні 1920 року — політичний комісар батальйону 31-го запасного полку РСЧА в місті Рязані.

У травні — грудні 1920 року — начальник-політичний керівник (політрук) кінних розвідників 70-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях з польськими військами та загонами Булак-Булаховича в Білорусі та із загонами Нестора Махна в Україні.

У січні — травні 1921 року — комісар вартового (караульного) батальйону РСЧА в місті Іваново-Вознесенську.

У травні 1921 — серпні 1922 року — курсант Московської кавалерійської школи.

З вересня 1922 року служив у військах ОДПУ-НКВС СРСР.

У вересні 1922 — січні 1923 року — інструктор кавалерії 87-го Окремого дивізіону ОДПУ в місті Запоріжжі.

У січні 1923 — березні 1924 року — інструктор кавалерії 97-го Окремого дивізіону ОДПУ в місті Полтаві.

У березні 1924 — вересні 1928 року — начальник кінних розвідників Кам'янець-Подільського прикордонного загону ОДПУ; помічник коменданта, комендант дільниці Кам'янець-Подільського прикордонного загону ОДПУ.

У вересні 1928 — вересні 1929 року — слухач курсів удосконалення начальницького складу Вищої прикордонної школи ОДПУ в Москві.

У вересні 1929 — вересні 1931 року — інспектор Управління прикордонної охорони та військ ДПУ Української СРР.

У вересні 1931 — 20 червня 1933 року — секретар управління Головного управління прикордонної охорони та військ ОДПУ СРСР. У травні 1933 — травні 1936 року — слухач Військовій академії РСЧА імені Фрунзе.

У червні 1936 — березні 1937 року — старший інспектор 1-го відділення 1-го відділу Головного управління прикордонної та внутрішньої охорони (ГУПВО) НКВС СРСР; старший інспектор оперативного відділу ГУПВО НКВС СРСР; старший інспектор особливої групи оперативного відділу ГУПВО НКВС СРСР.

У березні 1937 — березні 1938 року — старший помічник начальника 1-го відділення оперативного відділу Головного управління прикордонної та внутрішньої охорони НКВС СРСР.

У березні 1938 — лютому 1939 року — начальник 33-го Ладозького морського прикордонного загону НКВС у Шліссельбурзі Ленінградській області.

У лютому — 6 листопада 1939 року — начальник 3-го відділу Управління державної безпеки УНКВС Ленінградської області.

З вересня 1939 року очолював оперативну групу НКВС СРСР у місті Львові.

6 листопада 1939 — 26 лютого 1940 року — начальник УНКВС Львівської області.

З 26 лютого до 27 вересня 1940 року перебував у розпорядженні відділу кадрів НКВС СРСР.

27 вересня 1940 — 27 березня 1941 року — заступник начальника управління Лузького виправно-трудового табору та будівництва № 200 УНКВС Ленінградської області.

27 березня — 23 серпня 1941 року — заступник начальника управління виправно-трудового табору та будівництва Мстинських гідроелектростанцій УНКВС Ленінградської області.

23 серпня 1941 — 3 травня 1942 року — заступник начальника Західного управління Головоборонбуду НКВС СРСР на Західному та Північно-Західному фронтах.

У травні 1942 — 27 серпня 1945 року — начальник економічного відділу; начальник, заступник начальника відділу боротьби з бандитизмом УНКВС Івановської області.

27 серпня 1945 — 3 червня 1947 року — заступник начальника УНКВС (МВС) Івановської області.

З червня 1947 року звільнений у запас через хворобу. З липня 1947 року — на пенсії в місті Іваново.

Помер 1961 року. Похований на цвинтарі Балине в місті Іваново.

Звання капітан (1936) майор (14.07.1936) капітан державної безпеки (21.04.1939) підполковник державної безпеки (11.02.1943) полковник державної безпеки (27.12.1943)

Нагороди орден Леніна (21.02.1945) два ордени Червоного Прапора (8.03.1944, 15.01.1945) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (21.06.1945) орден Червоної Зірки (31.05.1945) орден «Знак Пошани» (20.09.1943) медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (22.02.1938) дві медалі

Примітки

Джерела Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. Москва: Звенья, 1999. Краснов Капитон Евлампиевич Краснов Капитон Евлампиевич