— анімований японський фільм-драма на основі однойменної манґи Ойми Йошітокі. Фільм був вироблений студією Kyoto Animation. Ямада Наоко була режисером фільму, Йошіда Рейко — сценаристом, Нішія Футоші — дизайнером персонажів, а Ушіо Кенсуке — композитором. Вперше про наміри випустити анімований фільм-адаптацію було оголошено в листопаді 2014 року, та в листопаді 2015 року було підтверджено, що адаптацією займатимуться Kyoto Animation. Постер фільму та офіційний трейлер опублікували в липні 2016 року.

Фільм за жанром є історією дорослішання та психологічною драмою, торкається тем цькування, інвалідності, дружби протилежних статей, прощення, психічного здоров'я, самогубства. Основою сюжету є колишній хуліган, який сам став жертвою знущань, що вирішує примиритись та подружитись із глухою дівчиною, з якої знущався в минулому.

Прем'єра фільму відбулася в Токіо 24 серпня 2016 року. Він вийшов у Японії 17 вересня 2016 року, а в решті країн виходив з лютого по червень 2017 року. Фільм здобув дуже схвальні відгуки критиків: вони вихваляли режисерську роботу, анімацію, роботу акторів озвучування, композитора, а також психологічну глибину персонажів. Фільм зібрав понад 30,5 мільйона доларів у касових зборах по всьому світу. Фільм виграв в номінації «Найкращий анімований фільм». Фільм також висувався на Премію Японської академії за найкращий анімаційний фільм року та , але програв у цих номінаціях фільмам «У цьому куточку світу» та «Твоє ім'я» відповідно.

Фільм випускався в Україні на VOD-платформах у 2020 році компанією «Вольга Україна» з субтитрами українською мовою.

Сюжет Шоя Ішида та його друзі знущаються з Шоко Нішимії, нової учениці класу, котра народилася глухою. Класний керівник, який раніше закривав очі на цькування, під час втручання директора демонстративно звинувачує лише хлопця. Водночас друзі Шої, аби уникнути покарання, виставляють себе невинними. Хлопець звинувачує Шоко, коли та намагається йому допомогти, і зрештою дівчина не витримує знущань і фізично нападає на нього у відповідь. Після цього її переводять в іншу школу, а Шоя лишає собі її зошит.

Через репутацію хулігана у середній школі Шоя стає самотнім і депресивним у старших класах, вважаючи, що самогубство — єдина можливість «очиститися». Проте перед тим, як наважитися на це, він намагається загладити провини перед тими, кого скривдив. Хлопець відновлює стосунки з Шоко, повертаючи їй зошит у центрі вивчення жестової мови, і розуміє, що вона досі самотня через сором’язливість. Шоя також знаходить друга — Томохіро Наґацукі, самотнього однокласника, який відчуває до нього вдячність за порятунок від хулігана.

Шоя намагається допомогти Шоко підгодовувати коропів у річці, що викликає роздратування її молодшої сестри Юдзуру. Коли хлопець стрибає у річку, щоб повернути зошит Шоко, Юдзуру фотографує його й викладає в мережу, щоб його відсторонили від школи. Після сварки з Шоко, Юдзуру тікає з дому, і Шоя пропонує їй залишитися у нього, що поступово зближує їх.

Шоя допомагає Шоко відновити стосунки з Мійоко Сахарою, доброю однокласницею, яка щиро дружила з нею раніше, а тепер навчається разом із Наокою Уено, однією з її колишніх кривдниць, котра намагається повернутися у життя Шої. Шоко також зустрічає Мікі Каваї, свою колишню старосту класу з початкової школи, яка тепер у тій же школі, що й Шоя, та зустрічається з Сатоші Машибою. Пізніше Шоко вручає Шої подарунок і намагається словесно зізнатися у своїх почуттях, проте тікає, засмучена через те, що хлопець неправильно зрозумів її слова. Шоя запрошує її до парку розваг разом із Томохіро, Мійоко, Мікі та Сатоші. До компанії приєднується Наока, котра закохана в Шою та намагається відновити їхню дружбу з іншими колишніми друзями.

Юдзуру приховано записує для Шої як Наока, образившись на Шоко через нещастя хлопця, дає їй ляпаса. Це призводить до конфлікту наступного дня, коли Мікі відчайдушно викриває минуле Шої, щоб уникнути власної провини у булінгу Шоко. Шоя віддаляється від усіх, окрім сестричок Нішимія. Після смерті бабусі Шоко та Юдзуру, хлопець відвозить їх у село, щоб підняти настрій, та усвідомлює, що Шоко звинувачує себе за всі нещастя, що сталися з ним. Він вирішує присвятити весь свій вільний час сестрам.

Під час фестивалю феєрверків Шоко раптово йде додому, начебто закінчити домашнє завдання. Шоя йде за нею, щоб забрати камеру Юдзуру, і знаходить Шоко, котра готується стрибнути з балкона. Він встигає її зупинити, але сам падає у воду. Його рятують колишні друзі — Кадзукі Шимада та Кейсуке Хіросе, проте через травми він падає у кому. Розлючена Наока нападає на Шоко та її матір, звинувачуючи їх у стані хлопця, а Шоко зазнає емоційного зриву, звинувачуючи себе.

Однієї ночі Шоко сниться прощальний візит Шої. Хлопець прокидається з коми й вирушає на міст, де знаходить Шоко заплаканою. Він перепрошує за булінг, просить її не звинувачувати себе і зізнається, що колись планував здійснити самогубство, але тепер вирішив жити далі, просячи дівчину допомогти йому у цьому. Вона погоджується.

Повернувшись до школи, Шоя знову відновлює стосунки із друзями та розуміє, скільки вони все ще для нього значать. На шкільному фестивалі він розчулено усвідомлює, що нарешті спокутував свої помилки.

Виробництво

Музика Вступна тема фільму — пісня британської групи The Who, «My Generation». Завершальною темою є пісня «Koi wo Shita no wa» (Те, що ми любили, значить…) у виконанні співачки AIKO.

Примітки