Великого книжника Антіохійського Проголошення про календи, нони та іди до деякого друга його («Великаго книжника Антиохиискаго о каландѣхъ и о нонѣхъ и о идусѣхъ възъглашение к нѣкимъ другомъ его») — перекладний астрономічний давньоруський твір у вигляду статті в додатку до списків давньослов'янських збірок Кормчих книг, присвячений давньоримському календарю.
Історія та зміст «Проголошення…», перекладене з якогось візантійського тексту VI століття, було відоме на Русі з XI століття. Однак воно не набуло поширення поза Кормчими книгами, оскільки давньоримський календар з мінусовим значенням чисел не був поширений на Русі. У всіх списках «Проголошення…» містилося у повному вигляді, з таблицями відповідності календ, нон та ід загальнопоширеному календарю. Лише в Синодальному списку ця стаття була значно скорочена, в ній опущено таблиці та залишено лише вступ з розповіддю про давньоримський календар.
«Проголошення…» оповідає, що римляни спочатку мали місячний календар, який потім був замінений сонячним з 365 днями на рік, а також додатково «вісекост» кожен четвертий рік. Далі розповідається про календи, нони та іди, їх походження, значення цих слів і рахування днів з прикладами. Наприкінці дано календар на весь рік з 1 січня, із зазначенням відповідного рахування за календами, ідами й нонами.
У XII століття у Новгороді матеріали «Проголошення…» використали для датувань у літописних статтях 6644 і 6645 років у Новгородському першому літопису.
У давньоруському перекладі автором тексту «Проголошення…» названо Великого Антіохійського книжника. Це неясне визначення створює значні труднощі для точного визначення його особистості. До того ж, грецький оригінал цього твору так і не знайдений.
П. В. Кузенков виконав детальний аналіз давньоруського тексту, його сучасну наукову публікацію та переклад російською мовою.
Питання авторства Спочатку була висловлена думка (Володимиром Бенешевичем), що автор тексту «Проголошення…» — . З цим погодилися деякі дослідники давньоруської літератури (Я. М. Щапов, М. В. Корогодіна), натомість як інші критикували це припущення було (Й. Зондеркамп, П. В. Кузенков). Зараз «Проголошення про календи, нони та іди» попередньо приписують Івону Малалі (П. В. Кузенков).
Література Джерела:
Великаго книжника Антиохиискаго О колядах и о нонех, и о идех и възъглашение къ некыим его другомъ // Бенешевич В. Н. Древлеславянская Кормчая XIV титулов без толкований / Тр. В. Н. Бенешевича. — Т. 2 / Подгот. к изд. и снабжен доп. Ю. К. Бегуновым, И. С. Чичуровым и Я. Н. Щаповым. — София: Изд-во Болг. Акад. наук, 1987. — 332 с. — С. 10, 17—26, (Риторий) 318 (указ.). Великаго книжника, Антиохиискаго, О колядах и о нонех, и о идех възглашение къ некыим его другом // Источники и историография славянского средневековья: Сб. ст. и материалов. — М.: Наука, 1967. — С. 259, 261—262. Великаго книжника Антиохиискаго О колядахъ и нонехъ и о идехъ възглашение, къ некыимъ его другомъ / Великого книжника Антиохийского О календах, нонах и идах возглашение к неким его друзьям: [Текст и пер.] // Кузенков П. В. «Великого книжника Антиохийского Возглашение о календах, нонах и идах»: Трактат о рим. древностях в Древнеславян. кормчей // Κανίσκιον: Юбил. сб. в честь 60-летия проф. И. С. Чичурова. — М., 2006. — С. 248—263.
Дослідження:
Корогодина М. В. Кормчие книги XIV — первой половины XVII вв. как исторический источник: Дис…. д. ист. н. — СПб.: С.-Петерб. гос. ун-т, 2015. — 540 с. — Риторий и «Возглашение о календах…»: С. 200, 216. Кузенков П. В. «Великого книжника Антиохийского Возглашение о календах, нонах и идах»: Трактат о рим. древностях в Древнеславян. кормчей // Κανίσκιον: Юбил. сб. в честь 60-летия проф. И. С. Чичурова. — М., 2006. — С. 240—279. — Риторий: С. 241—242, 264. Щапов Я. Н. Византийское и южнославянское правовое наследие на Руси XI—XIII вв. — М., 1978. — «Возглашение о календах…»: С. 46, 47, 67, 104, 213, 219, 232, 241, 258, 260; Риторий: С. 67, 92 (примеч. 169), 107—108, 218, 219, 225, 281 (указ.). Щапов Я. Н. Древнеримский календарь на Руси // Восточная Европа в древности и средневековье: Сб. ст. / Отв. ред. Л. В. Черепнин. — М.: Наука, 1978. — С. 336—345. — «Возглашение о календах…» (и Риторий): С. 342—343. Щапов Я. Н. Новый список кормчей Ефремовской редакции // Источники и историография славянского средневековья: Сб. ст. и материалов. — М.: Наука, 1967. — С. 258—276. — «Возглашение о календах…»: С. 259, 261—262. Beneševič W. N. Spuren der Werke des Äegypters Rhetorios, des Livius Andronicus und des Ovidius in aitslavischer Übersetzung / W. Beneševič // Byzantinische Zeitschrift. — Leipzig, 1925. — Bd. XXV. — S. 310—312.