Фонематична транскрипція — це тип фонетичної транскрипції, що фіксує не всі звукові особливості, а лише ті, які мають функціональне значення у мові, тобто допомагають розрізняти слова і граматичні форми. Основною одиницею фонематичної транскрипції є фонема.
Фонема Фонема (грец. φώνημα — «звук, голос») — найменша неподільна одиниця звукової будови мови, що використовується для побудови та розрізнення морфем і слів. Це абстрактна одиниця, яка в усному мовленні реалізується у вигляді конкретних звуків або алофонів.
Функції фонеми
Конститутивна — фонеми слугують для побудови слів; Дистинктивна (смислорозрізнювальна) — дозволяють розрізняти значення слів: кіт — кит, грати — ґрати; Перцептивна — фонеми легко сприймаються на слух; Експресивна — використовується для емоційного забарвлення: жааль…; Оце таак!;
Алофони й варіації Фонеми реалізуються у вигляді алофонів — варіантів фонеми, що не змінюють значення слова. Існують:
позиційні алофони (залежні від оточення), індивідуальні варіації (вимова окремої особи), територіальні варіації (вимова, притаманна певному регіону).
Класифікація приголосних Приголосні класифікуються за:
Акустичними ознаками: Сонорні звуки: [м], [н], [л], [р], [в], [й] тощо; Шумні: дзвінкі: [б], [д], [г], [з], [ж], [дж]; глухі: [п], [т], [к], [с], [ш], [ч]. Місцем творення: губні (білабіальні, лабіо-дентальні), передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глоткові (фарингальні). Способом творення: проривні (вибухові), щілинні (фрикативні), зімкнено-прохідні (носові, латеральні, вібранти), африкати.
Фонетичні характеристики приголосних У таблиці подано основні артикуляційні характеристики приголосних фонем української мови у фонематичній транскрипції. ФонемаАкустична ознакаМісце творенняСпосіб творенняФокусністьТвердість/М'якістьОсобливості/б/Дзвінкий, шумнийГубно-губнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/в/СонорнийГубнийЩілиннийОднофокуснийТвердийЧистий/г/Дзвінкий, шумнийФарингальнийЩілиннийОднофокуснийТвердийЧистий/ґ/Дзвінкий, шумнийЗадньоязиковий, велярнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/д/Дзвінкий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/ж/Дзвінкий, шумнийПередньоязиковий, альвеолярнийЩілинний (серединний)ДвофокуснийТвердийЧистий/з/Дзвінкий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЩілинний (серединний)ОднофокуснийТвердийЧистий/й/ (/j/)СонорнийСередньоязиковий, середньопіднебіннийЩілиннийОднофокуснийМ'якийЧистий/к/Глухий, шумнийЗадньоязиковий, велярнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/л/СонорнийПередньоязиковий, зубнийЩілинний (латеральний)ОднофокуснийТвердийЧистий/л´/СонорнийПередньоязиковий, зубнийЩілинний (латеральний)ОднофокуснийМ'якийЧистий/м/СонорнийГубно-губнийЗімкнено-прохіднийОднофокуснийТвердийНосовий/н/СонорнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-прохіднийОднофокуснийТвердийНосовий/н´/СонорнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-прохіднийОднофокуснийМ'якийНосовий/п/Глухий, шумнийГубно-губнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/р/СонорнийПередньоязиковий, альвеолярнийВібрантОднофокуснийТвердийЧистий/р´/СонорнийПередньоязиковий, альвеолярнийВібрантОднофокуснийМ'якийЧистий/с/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЩілиннийОднофокуснийТвердийЧистий/с´/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЩілиннийОднофокуснийМ'якийЧистий/т/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийТвердийЧистий/т´/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-проривнийОднофокуснийМ'якийЧистий/ф/Глухий, шумнийГубнийЩілиннийОднофокуснийТвердийЧистий/х/Глухий, шумнийЗадньоязиковий, велярнийЩілинний (серединний)ОднофокуснийТвердийЧистий/ц/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-щілиннийОднофокуснийТвердийЧистий/ц´/Глухий, шумнийПередньоязиковий, зубнийЗімкнено-щілиннийОднофокуснийМ'якийЧистий/ч/Глухий, шумнийПередньоязиковий, альвеолярнийЗімкнено-щілиннийДвофокуснийТвердий—/ш/Глухий, шумнийСередньоязиковий, альвеолярнийЩілинний (серединний)ДвофокуснийТвердийЧистий/д͡ж/Дзвінкий, шумнийПередньоязиковий, альвеолярнийАфрикатаДвофокуснийТвердийШиплячий, сибілянт/ў/СонорнийГубно-губнийЩілинний—ТвердийПозиційний/щ/ (/шч/)Глухий, шумнийПередньоязиковий, альвеолярнийАфриката (зімкнено-щілинна)ДвофокуснаТвердаСкладна
Фонетичні характеристики голосних Голосні фонеми української мови класифікуються за рядом, підняттям язика та лабіалізацією. В українській мові налічується 6 голосних фонем: ФонемаРядПідняття язикаЛабіалізаціяОсобливості/а/СереднійНизькеНелабіалізований—/е/ПереднійСереднєНелабіалізований—/и/СереднійВище середньогоНелабіалізований—/і/ПереднійВисокеНелабіалізований—/о/ЗаднійСереднєЛабіалізованийНаголошений/ненаголошений/у/ЗаднійВисокеЛабіалізований—
Історія Учення про фонему як окрему від звука одиницю сформував у 70–80-х роках XIX ст. мовознавець Іван (Ян) Бодуен де Куртене. Термін «фонема» ввів його учень — Микола Крушевський. Бодуен де Куртене активно досліджував слов'янські мови, зокрема українську, виступав за її визнання і використання.
Див. також
Фонетика Фонологія Транскрипція Фонема Алофон
Примітки
Джерела
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Академія, 2006. — ISBN 966-580-183-8. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія, фонетика / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко, Л. О. Кравченко [та ін.]. — К. : Знання, 2010. — 495 с. — ISBN 978-966-346-826-6. Ющук І. П. Фонетика сучасної української літературної мови. Українська мова: Енциклопедія / ред. В. М. Русанівський. — К.: Укр. енцикл., 2000.