Франческо Рогадео (, 8 листопада 1892, Неаполь — 8 вересня 1985, Рим) — італійський адмірал та політик.
Біографія Франческо Рогадео народився 8 листопада 1892 року в Неаполі. Навчався у престижній військовій школі «Нунціателла» в Неаполі. У 1912 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1914 році у званні гардемарина.
Брав участь у Першій світовій війні на борту лінкорів «Вітторіо Емануеле» та «Кайо Дуіліо». У 1917 році отримав звання лейтенанта.
Міжвоєнний період Після закінчення війни протягом 1919-1923 років Франческо Рогадео був ад'ютантом командувача Військово-морського командування Іонічного моря та Отранто, ад'ютантом начальника генерального штабу флоту, згодом - ад'ютантом командувача Військово-морського командування Тірренського моря. Командував міноносцем та канонерським човном. У 1925 році отримав звання капітана III рангу, був заступником командира есмінця «Леоне». Протягом 1926-1928 років ніс службу у Міністерстві військово-морських сил, потім у Східній Африці, де командував есмінцями «Джузеппе Міссорі», «Вінченцо Джованні Орсіні», плавучою базою підводних човнів «Алессандро Вольта» та мінним загороджувачем «Лепанто». Протягом 1929-1930 років був командувачем військово-морської бази в Массауа.
У 1931 році Франческо Рогадео отримав звання капітана II рангу. Був заступником командира крейсера «Тренто». Протягом 1932-1934 років ніс службу у Військово-морській академії, потім командував есмінцем «Лібеччо». Протягом 1936-1937 років, під час другої італо-ефіопської війни знову командував військово-морською базою в Массауа. У 1937 році отримав звання капітана I рангу і був призначений начальником штабу військово-морського командування в Ла-Маддалені, згодом - командувачем військово-морського командуванні в Триполі.
Друга світова війна У 1939 році призначений командиром крейсера «Емануеле Філіберто Дука д'Аоста», на борту якого брав участь у бойових діях під час Другої світової війни, зокрема у конвойних та ескортних місіях. У березні 1942 року призначений командувачем військово-морського командування в Тірренському морі. У грудні того ж року отримав звання контрадмірала. Перебував на цій посаді до червня 1943 року.
На момент капітуляції Італії 8 вересня 1943 року Франческо Рогадео перебував у Римі, де очолював вище транспортне управління флоту. Згодом він був відправлений до Таранто, щоб взяти на себе командування меншим кораблем. Пізніше він прибув до Бріндізі у розпорядження новоствореного міністерства військово-морського флоту. У серпні 1944 року його відправили до Риму, до Генеральної дирекції офіцерів, де він залишався до серпня 1946 року, отримавши звання дивізійного адмірала в лютому 1945 року. У січні 1947 року вийшов у відставку.
Післявоєнний період У 1953 році Франческо Рогадео був обраний до другого скликання Сенату Італії (1953-1958) від Національної монархічної партії ().
У 1970 році отримав почесне звання ескадреного адмірала.
Помер у Римі 8 вересня 1985 року.
Нагороди Італійські Срібна медаль «За військову доблесть» Бронзова медаль «За військову доблесть» (тричі) Хрест «За військові заслуги» Командор Ордена Корони Італії Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря Офіцер Колоніального Ордена Зірки Італії
Іноземні Залізний хрест 2 класу (Третій Рейх)
Джерела Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.