Високий фронтир: людські колонії в космосі () — книга Джерарда О'Ніла 1976 року, яка є дорожньою картою того, що США можуть зробити в космосі після програми «Аполлон». Книга розглядає різні варіанти космічних поселень і, зокрема, пропонує концепцію . Книга суттєво вплинула як на подальші проєкти колонізації космосу, так і на уявлення майбутніх космічних поселень у масовій культурі.
Зміст Автор передбачає великі космічні поселення в системі Земля-Місяць, особливо поблизу точок Лагранжа. Запропоновано три конструкції: Острів один (модифікована сфера Бернала), Острів два (також сфера) і Острів 3 (два ). Вони будуть побудовані з використанням сировини з місячної поверхні (запущеної в космос за допомогою катапульти) і з навколоземних астероїдів. Космічні поселення повинні обертатися для створення штучної гравітації та освітлюватися й живитися від Сонця. Космічна сонячна енергетика запропонована як можлива галузь для забезпечення існування поселень.
Впливи Письменник-фантаст Чарльз Стросс написав критичне есе з подібною назвою про можливість міжзоряних космічних подорожей і практичного використання різних супутників і планет у Сонячній системі: «Високий фронтир: Redux». Критичні зауваження Стросса не стосуються безпосередньо документа О'Ніла «Високий кордон» про колонізацію міжпланетного простору.
У масовій культурі Багато концепцій, запропонованих у «Високому фронтирі», можна побачити в ранніх серіях аніме-франшизи Mobile Suit Gundam, яка зображує світ, з якого люди мігрували в космічні колонії. Конструкцію часто зображують майже в незмінному вигляді, як-от у . Головна космічна станція в популярному серіалі «Вавилон-5» схожа на циліндр О'Ніла, але з внутрішнім освітленням, яке замінює вікна та дзеркала. Нагороди У 1977 році книга отримала .
Ілюстрації У книзі були представлені ілюстрації космічних поселень роботи кількох художників, зокрема Дона Девіса, Ріка Гідіса та Чеслі Боунстела.
Примітки