26-й Угорський піхотний полк Шрайбера () ― піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія Полк був сформований в 1717 році під назвою Піхотний полк Анспах ().

Штаби полку: Чеські Будейовиці (1873), Відень (1902), Дьєр (1903—1914). Округ поповнення: Естергом (№ 26), на території 5-го армійського корпусу.

Полкове свято відзначалося 31 жовтня, в річницю битви під Кальдьєро (1805).

Бойовий шлях Брав участь в Наполеонівських війнах, Семирічній війні, Австро-прусській війні, в придушені Угорської революції (1848—1849).

Під час Першої світової війни, полк воював в складі 1-ї армії проти італійців під Ізонцо, також під Любліном. Відбивав контратаку росіян під Пйотрковом. В часі Великодньої битви 1915 року, серед запеклих боїв, вони захищали Черешенські висоти.

В прориві під Горлицями полк завдав допоміжного удару на другорядному театрі бойових дій, а потім зустрів контратаку росіян на своїй ділянці біля Вісли. Під час Брусилівського наступу полк зміг утримати призначену ділянку місцевості лише ціною найбільших жертв, з 50-відсотковими втратами. У липні 1917 року полк брав участь у відбитті атаки Керенського, перебував в Лукавці в складі 2-ї армії, а потім був відправлений на італійський фронт у складі 11-ї армії. Підрозділ брав участь у битві при Асіаго.

Склад

1-й батальйон (1903―1905: Рогатиця; 1906―1914: Дьєр); 2-й батальйон (1903―1914: Дьєр); 3-й батальйон (1903―1914: Естергом); 4-й батальйон (1903―1914: Дьєр).

Національний склад (1914):

53 % — угорці; 38 % — словени; 9 % — інші національності.

Почесні шефи

1717―1723: принц Карл Вільгельм Фрідріх; 1724―1736: фельдмаршал-лейтенант Генріх Фрайгер фон Мюффлінг; 1737―1750: фельдмаршал-лейтенант, граф Миколай Грюнне; 1751―1775: фельдцейхмейстер, граф Португало Антоніо Конде де Пуебла; 1776―1785: фельдцейхмейстер Франц Карл Фрайгер фон Ріссе; 1786: генерал-майор Йозеф Фрайгер де Берберек Аллвінці; 1786―1789: фельдцейхмейстер, граф Річард Д'Алтон; 1790―1802: фельдцейхмейстер Вільям Фрайгер фон Шредер; 1803―1813: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн; 1814: фельдцейхмейстер Вільгельм V Оранський; 1815―1840: фельдцейхмейстер Віллем I, перший король Нідерландів, великий герцог Люксембурзький; 1841―1843: король Вільгельм; 1844―1851: генерал-майор, ерцгерцог Фердинанд Карл Віктор Австрійський-Есте; 1852―1910: генерал-фельдцейхмейстер, великий князь Михайло Романов; 1910―1918: фельдцейхмейстер Віктор Шрайбер.

Другі почесні шефи:

1814―1815: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн; 1815―1817: фельдмаршал-лейтенант Йозеф фон Пфанцельтер; 1819―1844: фельдцейхмейстер Йоганн Філіп Фабер фон Еренбрайтштайн; 1844―1852: фельдмаршал-лейтенант Антон Шик фон Зігенбург; 1853―1887: фельдмаршал-лейтенант Йоганн фон Сьюзен.

Командування

1859, 1865: полковник Георг барон фон Вальдштеттен; 1873: полковник Філіп Грюнне; 1879: полковник Йоганн Фрайгер Абель фон Ліліенберг; 1903: полковник Едуард Ріттер фон Швейцер; 1904―1905: полковник Франц Маренці фон Тальюно і Талгейт, маркграф Вал Оліола Фрайх фон Маренцфельдт та Шенек; 1906―1909: полковник Йозеф фон Вебер; 1911―1913: полковник Йозеф Марк; 1914: полковник Лівій Борота фон Трстениць;

Підпорядкування У 1914 році полк входив до складу 65-ї піхотної бригади 33-ї піхотної дивізії.

Однострій

Військовослужбовці +Riva Erichлейтенант (1911)

Примітки