Мирослав Володимирович Лозовський (; 10 липня 1973, м. Мінськ, БРСР, СРСР — 16 травня 2023, м. Бахмут, Україна) — білоруський громадсько-політичний діяч, один із лідерів «Білого легіону». Білоруський доброволець, військовослужбовець Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який відзначився і загинув під час відбиття російського вторгнення в Україну. Кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня (2023, посмертно) та кавалерського хреста ордену Залізного Лицаря (2023, посмертно).
Життєпис Мати родом із Случчини, батько — із села Гаї на Могильовщині.
У 1995 році вступив до «Білоруського союзу військових», згодом став одним із засновників «Білого легіону». У 1996—1999 рр. члени «Білого легіону» брали активну участь у мітінгах та демонстраціях, на початку 2000-х ця організація припинила своє існування (останні згадки про неї з’являлися 2008-го).
У березні 2000 року Мирослав став першим засудженим за статтею 167.10 КоАП Білорусі («Діяльність від імені незареєстрованих або перезареєстрованих політичних партій, профспілок або інших громадських об'єднань»).
2006-го брав участь у президентських виборах у складі команди Олександра Козуліна.
У липні 2008 року Лозовського затримали за підозрою в причетності до вибуху на День Незалежності 4 липня. 2017 року його затримали у так званій «справі патріотів», проте звільнили за кілька місяців. Того ж року, 8 вересня, він одружився зі Світланою.
Видавництво книг Працював інженером з матеріально-технічного забезпечення, потім у видавництві «Книгазбор». Разом з істориком Миколою Плавінським заснував книжкову серію «Білорусь у війнах».
У серії вийшли такі книги: Мікалай Плавінскі. Бітва на Нямізе 3 сакавіка 1067 года. Серыя «Беларусь у войнах». — Мінск: Медысонт, 2015 Плавінскі М. А. Узбраенне беларускіх земляў Х-ХІІІ стагоддзяў. Мінск: Галіяфы, 2013 Дзмітрый Матвейчык. Паўстанне 1863—1864 гадоў у Беларусі: Нарыс баявых дзеянняў. — Мінск: Медысонт, 2013
Еміграція Після протестів 2020 року переїхав до України, жив у Києві.
З початком повномасштабного російського вторгнення прийняв рішення захищати Україну зі зброєю в руках.
16 травня 2023 року загинув у бою у складі батальйону «Волат» Полку імені Кастуся Калиновського під час боїв під Бахмутом, керуючи евакуацією поранених.
26 травня похований з військовими почестями у м. Києві.
Нагороди
Україна Заохочувальна відзнака ГУР МО «За мужність при виконанні спецзавдань» (№ 2845; 2 грудня 2022); Орден «За мужність» ІІІ ступеня (Указ Президента України № 387 165; 14 червня 2023, посмертно);
Рада БНР Медаль «За бойові заслуги» (№ 004; 9 березня 2023); Орден Залізного Лицаря, лицарський хрест (25 червня 2023, посмертно);
Об'єднаний перехідний кабінет Білорусі Медаль «Честь і гідність» (№ 1; 9 червня 2023, посмертно).
Вшанування пам'яті На честь Мирослава Лозовського названо вулицю у м. Рівному; 25 березня 2024 року в Національному музеї історії України було відкрито персональну виставку пам'яті Лозовського.
Джерела Лозовський Мирослав (Мірек, Миш) // Книга пам'яті полеглих за Україну Міраслаў Лазоўскі // Беларускі Мемарыял
Посилання Персона. Міраслаў Лазоўскі: нацыяналізм — здаровая ідэалогія Telegraf.by Як рыхтавацца да вайны з Расеяй? Размова з У. Мацкевічам, Белсат, 2016 г. «Ідэя Х». Міраслаў Лазоўскі — Гутарка на «Эўрарадыё» Міраслаў Лазоўскі пра Курапаты — Відэа, 2019 г. Найноўшая гісторыя Беларусі: як ствараўся «Белы легіён». Фоты, відэа. — Наша Ніва, 01.07.2014 «Генэрал Мыш» — фільм Альянса Расьсьледавальнікаў Беларусі пра Міраслава Лазоўскім Міраслаў Лазоўскі — лёс героя. Дакумэнтальны фільм рэж. Вольгі Воранавай, Беларусь, Белсат, 2023 Добраахвотнік Урбановіч: «Апошняе, што пачуў ад Лазоўскага: „З Богам!“» — Радыё Свабода, 19.06.2023 «Мяне адзінага выцягнулі з-пад завалаў у Бахмуце». Аповед беларускага добраахвотніка «Нёмана» — Зьміцер Панкавец, Радыё Свабода, 08.02.2024 Такі мог быць і ў дружыне Рагвалода, і ў крылатых гусарах Хадкевіча". Пра загінулага Міраслава Лазоўскага ўспамінае пабрацім «Дуб» — Радыё Свабода, 01.06.2023 «Мы 20 гадоў рыхтавалі будучую эліту сілавых структур». Сяргей Бульба — пра Міраслава Лазоўскага і іх працу за кадрам — Наша Ніва, 26.05.2023 Белы легіён і расійскія фашысты, капітуляцыя Лукашэнкі, на вайне называлі Генералам | ЛАЗОЎСКІ
Див. також Список білорусів, полеглих за Україну
Примітки