Ву́лиця Леї́клос або Леі́клос () — одна з вулиць у Старому місті Вільнюса.

Назва походить від того, що колись на ній розташовувалися майстерні з відливу церковних дзвонів. Відомо, що ливарна майстерня, що належала династії Венерів, діяла тут від кінця XVIII століття.

До Першої світової війни мала назву «Преображенська вулиця», на честь гвардійського (який стояв під час перебування у Вільні в Ігнатьєвських казармах неподалік).

Довжина вулиці близько 350 м. Пролягає між вулицями та , перетинаючи вулицю . У південно-східному напрямку від вулиці відходить , у північно-західному — вулиця Лаурінаса Стуокі-Гуцявічюса (до Першої світової війни вулиця Семенівська). Вулиця вузька, злегка викривлена, вимощена бруківкою, досить круто спускається з гірки в напрямку до та президентського палацу.

Вулицю забудовано дво-, три- та чотириповерховими будинками, переважно перебудованими у XIX столітті. Нумерація будинків починається від перехрестя з вулицею Вільняус; по лівому, північно-західному боці йдуть парні номери, по правому, південно-східному — непарні.

На вулицю Леїклос на її початку виходить збережений східний корпус () із невеликою площею перед ним, на якій обладнано платну автостоянку.

На протилежному боці вулиці на будинку, в якому на другому поверсі до кінця 1966 року була квартира Рамунаса Катілюса, а потім жили і Вергіліус Чепайтіс, з ініціативи Пранаса Моркуса в жовтні 2000 року встановлено меморіальну плиту з написом :

У цьому будинку, гостюючи у Вільнюсі, в 1966—1971 роках зупинявся лауреат Нобелівської премії поет Й. Бродський.

У церемонії відкриття пам'ятної дошки брали участь президент Литви Валдас Адамкус, три лауреати Нобелівської премії Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Гюнтер Грасс, а також Томас Венцлова, , та інші литовські друзі Йосипа Бродського. Використаний у меморіальній дошці підпис Бродського латиницею виявлено в одному з литовських автографів поета, що зберігалися в приватному архіві Рамунаса Катілюса.

Будинок на розі Леїклос та Тоторю займає готель (Лейїлос 11 / Тоторю 23).

Див. також Площа С. Дауканто

Примітки

Посилання