Гелена Сиркус, до шлюбу Еліасберг (псевдонім: Неміровська, *14 травня 1900, Варшава - 19 листопада 1982, там же) - польська архітекторка єврейського походження, представниця функціоналізму, професорка архітектурного факультету Варшавської політехніки.

Біографія Походила з родини Ісаака (Ігнація) Еліасберга (1860—1929), лікаря варшавської дитячої лікарні Берсона і Баумана, активного члена благодійного товариства «Допомога для Сьєротів» і близького співробітника Януша Корчакаhttps://sztetl.org.pl/pl/biogramy/197129-syrkus-helena та Стелли Бернштейн (1879—1963), учительки. Мала трьох сестер: Ірену (згодом Вільчинську, 1902—1980), Анну (1905—1943) та Марту (в шлюбі Гейман, 1909—1998).

До 1935 року в публікаціях користувалася псевдонімом «Неміровська».

Освіту здобувала спершу вдома, потім у школі в Шалайові (1908—1911), згодом — у комерційній школі Анели Верецької у Варшаві, яку закінчила 1918 року. У 1918, а також 1920—1922 роках навчалася на архітектурному факультеті Варшавської політехніки, а з 1923 року відвідувала заняття з філософії у Варшавському університеті. Паралельно працювала в лікарні та їдальні, де допомагала під час воєнних подій. У 1920—1921 роках брала приватні уроки рисунка в Романа Крамштика. З 1923 року відвідувала заняття на філософському факультеті Варшавського університету.

Окрім архітектурної діяльності, активно перекладала художню літературу. У 1920-х роках з'явилися її переклади творів Анатоля Франса («Таємниця крові»), Редьярда Кіплінга («Шайба»), Анни Ахматової («Намистинки»). Пізніше вона перекладала поезію Гійома Аполлінера, Райнера Марії Рільке, Юліана Тувіма, Константі Ільдефонса Галчинського та Яна Лехоня. Володіла кількома іноземними мовами, зокрема французькою, німецькою, російською, англійською, а також латинською, болгарською й італійською.

1926 року разом із чоловіком Шимоном Сиркусом, Барбарою і Станіславом Брукальськими, Богданом Ляхертом і Юзефом Шанайцею заснувала творчу архітектурну групу Praesens. 1925—1929 роках обіймала посаду її секретарки. 1927 року одружилася з Шимоном Сиркусом у церкві святої Анни КринкахSyrkus Szymon POLIN Wirtualny Sztetl [dostęp 2024-03-13]., а з 1930 року стала співавторкою всіх його проєктів. 1928 року група Praesens увійшла до складу Міжнародного конгресу сучасної архітектури (CIAM), а 1933 року Гелена Сиркус брала участь у четвертому конгресі CIAM разом із Ле Корбюзьє — на борту лайнера SS Patris II під час подорожі з Марселя до Афін.Józef Piłatowicz, Poglądy Heleny i Szymona Syrkusów na architekturę w latach 1925—1956, Warszawa 2009.

1934 року стажувалася у Карла Мозера в Цюриху.

Під час Другої світової війни працювала в підпільній архітектурно-містобудівній майстерні (PAU) при Підприємстві соціального будівництва. Від січня 1942 року співпрацювала з Польською робітничою партією, до якої вступила 1944 року за рекомендацією Болеслава Берута. Після Варшавського повстання перебувала в таборі в Прушкові, втекла до Коньських і Кракова. У ніч на 7 січня 1945 року була арештована й доправлена до табору Лінденрух поблизу Вроцлава, де перебувала до кінця облоги міста у травні 1945 року..

Після повернення до Варшави працювала у відділі пропаганди Управління капітальної відбудови, а з 1946 року — генеральна секретарка Верховної ради з відбудови Варшави. Звання інженерки-архітекторки отримала 1948 року згідно із законом, що дозволяв присудження диплома фахівцям з відповідним досвідом.

У 1948—1955 роках входила до керівництва CIAM як одна з віцепрезидентів. Того ж року організувала Всесвітній конгрес інтелектуалів за мир у Вроцлаві, приймала Пабло Пікассо у власному будинку в Сероцьку.

На Національній партійній конференції архітекторів у Варшаві в червні 1949 року, під час сталінської епохи, подружжя Сиркус піддали критиці за попередні роботи та зв'язки з іноземними архітекторами.Józef Piłatowicz Poglądy Heleny i Szymona Syrkusów na architekturę w latach 1925—1956, Kwartalnik Historii Nauki i Techniki R. 54: 2009, s. 148.

Подання Геленою Сиркус самокритики та її участь у кампанії зі збору підписів під Стокгольмським зверненням призвели до того, що вона стала персоною нон ґрата в CIAM.

Надалі вона займалася критикою радянської житлової політики в Польщі, зокрема типового великопанельного будівництва, надмірної щільності забудови та нераціонального планування житлових площ.

З 1930-х по 1970-ті вона підтримувала тісний зв'язок з архітектором Баухаузу Вальтером ГропіусомArchipelag CIAM. Listy Heleny Syrkus, Narodowy Instytut Architektury i Urbanistyki, Warszawa 2019..

1980 року стала однією з 64 інтелектуалів, які підписали звернення до польського уряду з вимогою розпочати діалог із робітниками, що страйкували.Apel (dokument KSS KOR, Archiwum Opozycji IV/04.05.43 [b.n.s.]).

Гелена Сиркус померла у Варшаві 1982 року. Похована на військовому цвинтарі Повонзки (ділянка C2-11-6)Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze...

Творчість Продовжуючи дотримуватись своїх лівих соціальних переконань, Гелена Сіркус розпочала проєктування житлових масивів для Варшавського житлового кооперативу та Установи соціального страхування. У 1931—1935 роках разом із чоловіком, Шимоном Сиркусом, вона реалізувала проєкт житлового комплексу в районі Раковєць на вулиці Прушковській. Подружжя також розробило низку будинків на вулиці Кварцова в житловому масиві Рогі в Лодзі (1935—1936). 1939 року Гелена Сіркус звела розкішний модерністський багатоквартирний будинок на вулиці Явожинська, 6 у Варшаві, спираючись на п'ять принципів сучасної архітектури Ле Корбюзьє.

Найзначнішим досягненням Сиркусів у повоєнний час став авангардний функціоналістський житловий масив Варшавського житлового кооперативу в районі Коло. Його будівництво розпочалося у 1947 році. Комплекс вирізняється застосуванням характерних опор — пілоті (фр. pilotis), що підносять будівлі над землею, зберігаючи природний ландшафт і зелені насадження.Jerzy S. Majewski Gazeta Wyborcza «Wola. Projektanci osiedla Koło musieli złożyć samokrytykę» 29.07.2016. Планування квартир було функціональним: багато з них мали двостороннє освітлення, лоджії, світлі кухні, ванні кімнати та передпокої.Budynek mieszkalny przy ul. Ringelbluma 2, Warszawa, arch. Helena Syrkus 1947. Для зведення комплексу використовувалася інноваційна на той час технологія будівництва — зовнішні стіни споруджувалися з пінобетонних блоків з уже готовим облицювальним бетонним шаром.

1948 року на запрошення подружжя Сиркусів житловий масив відвідав Пабло Пікассо. В одному з дворів на вулиці Ситника він залишив малюнок Русалки з молотом замість меча — жест підтримки трудової Варшави.

Використовуючи ту ж технологію, архітектори спроєктували ще один житловий масив у варшавському районі Прага

Публікації До ідеї соціального житлового масиву, 1925—1975, Варшава 1976 Соціальні цілі урбанізації. Людина та довкілля, Варшава, 1984

Відзнаки

Медаль 30-ї річниці Польської Народної Республіки (1974) Медаль 10-ї річниці Польської Народної Республіки (19 січня 1955 р.) — Uchwała Rady Państwa z dnia 19 stycznia 1955 r. nr 0/201 — na wniosek Ministra Szkolnictwa Wyższego. Золотий значок SARP (1955)

Вшанування Гелена Сиркус та її чоловік 2017 року були вшановані табличкою в Празькій залі слави на варшавській вулиці Stalowa.

Виноски

Бібліографія

Ерік Пол Мамфорд, Дискурс CIAM про урбанізм, 1928—1960, MIT Press, Кембридж, Массачусетс, 2002. Гелена Сиркус, До ідеї соціального житлового масиву 1925—1975, Державне наукове видавництво, 1976 Гелена Сиркус, Соціальні цілі урбанізації. Людина і довкілля, Державне наукове видавництво, 1984,. Архіпелаг CIAM. Листи Гелени Сіркус / Архіпелаг CIAM. Листи Гелени Сіркус, ред. Александра Кендзьорек, Катажина Ухович, Майя Віркус, Національний інститут архітектури та містобудування, 2019,.

Посилання