Дитячі іграшки в Стародавньому Римі — це важливий соціокультурний аспект давньоримського суспільства, що відображав соціальний статус, допомагав освітньому процесу та знайомив з соціальними й гендерними ролями. А зараз допомагає нам розкрити аспекти: побуту, цінностей, обрядів та вірувань стародавніх римлян.
Походження та історичний контекст
"Іграшка, яка супроводжує дитину з перших днів життя до повноліття, — це не лише забавка, а й дзеркало культури, яка її створилаHautala S. «Why Did the Ancient Romans Put Toys in their Children's Graves?». // Agents and Objects: Children in Pre-Modern Europe. 2015. «.
Гра була не тільки розвагою для давньоримських дітей, вона також відігравала невід'ємну роль у їхньому вихованні та давньоримських ритуалах. Археологи знаходять іграшки у різних археологічних контекстах: будинках, похованнях, святилищах та храмах. Глиняні брязкальця та фігурки — це найдавніші відомі римські іграшки, датовані IV ст. до Р. Х., вони мали не лише ігрові, а й ритуальні функції.Hautala S. „Why Did the Ancient Romans Put Toys in their Children's Graves?“. // Agents and Objects: Children in Pre-Modern Europe. 2015.
Види та матеріали іграшок Найпоширенішими типами іграшок були:
• Ляльки — переважно виготовлялися з теракоти та тканини. Заможні сім'ї могли собі дозволити ляльок зі слонової кістки, що часто мали шарнірні кінцівки, мініатюрний одяг та прикраси.
• Іграшки на колесах — возики, мініатюрні колісниці чи фігурки тварин.
• (crepundia) — намисто з амулетів, що використовувалось як оберіг та іграшка для немовлят, виготовлялося з теракоти, деревини або металу (бронзи, срібла чи золота)
• Гральні кістки та кульки — служили для індивідуальних ігор або колективних, також використовувалися у магічних обрядах.
• „Грецькі обручі“ (серсо) — обруч що розкручували та катали по землі, підганяючи спеціальною паличкою, до нього часто були прикріплені брязкальця задля попередження перехожих.
• Іграшкова зброя — дерев'яні мечі (могли мати гравірування для імітації леза), списики, щити тощо. Використовувались у імітації битв.
Масового виробництва іграшок у Стародавньому Римі не було, тому зазвичай вони були виготовлені кустарно. Заможні ж сім'ї звертались до спеціальних майстерень, де іграшки виготовлялись під замовлення з дорогих матеріалів, та особливою увагою до деталей.Gorgias Press, 2009.Reading Museum. Roman Toy Doll
Соціальні, гендерні та виховні функції іграшок
У Стародавньому Римі іграшки слугували не лише дитячою розвагою а й допомагали у формуванні майбутніх соціальних ролей. Гра зменшувала дистанцію між світом дітей і дорослих. Через іграшки діти навчалися побуту, відіграшу соціальних і гендерних ролей та виконанню майбутніх обов'язків пов'язаних з цими ролями.
Значна частина іграшок навмисно виготовлялась, як мініатюрні копії реальних речей, зазначених вище: іграшкова зброя, ляльки та аксесуари до них, мініатюрні моделі різних предметів побуту. За їхньою допомогою діти моделювали ситуації, які могли б трапитися з ними у майбутньому. Хлопці могли бавитися зі зброєю, що в певній мірі навчало їх мистецтву бою, чи тими ж возиками, що могло б допомогти у розумінні логістики та ведінню свого діла. Дівчата найчастіше гралися з ляльками, одягали їх, прикрашали й виховували, що надавало їм досвіду для майбутньої турботи за дитиною.
Зокрема, як й інші побутові речі, іграшки позначали соціальний статус дітей. У сім'ях з вищим достатком діти мали доступ до більш якісних іграшок з дорогих матеріалів та з яскравим оздобленням. У дітей з бідних верств населення, відповідно, іграшки були менш якісні та з дешевших матеріалів, часто саморобні. Отже, іграшки в давньоримському суспільстві були віддзеркаленням не лише дозвілля дітей, а й культурних, гендерних та економічних очікувань від них в майбутньому.Dolansky F. „Roman Girls and Boys at Play“ // Children and Everyday Life in the Roman and Late Antique World. 2016.
Ритуальне використання (crepundia) надягали на немовлят, як обереги. Дівчата присвячували своїх ляльок Венері чи пенатам як прощання з дитинством перед шлюбом. У Хлопців обряд ініціації відбувався подібним чином, вони жертвували свої іграшки та булли (лат. bulla) перед тим, як одягали чоловічу тогу (лат. toga virilis).
Також іграшки знаходять у похованнях дітей: ляльки, (crepundia), фігурки тварин — виступали супроводом дітей у потойбіччі, або ж речами, що допомагали тримати духовний зв'язок з дітьми. Відомим прикладом є лялька зі слонової кістки з могили дівчинки в Гроттароссі, що на північ від Риму.Dasen V. „Hoops and Coming of Age in Greek and Roman Antiquity“. University of Fribourg. 2019.
Порівняння з іншими культурами
Традиційна гра — це копія дорослого життя в зменшеному масштабі. Через гру дитина вивчає світ і своє місце в ньому».Rossie J.-P. "Comparing Play and Toys from Greco-Roman Antiquity with Traditional Play and Toys from Rural North Africa.
Автор цієї книги порівнює давньоримські іграшки з іграшками Північної Африки. Вона спостерігає схожість у типах іграшок, матеріалах й ритуалах. Як у Стародавньому римі, так й у північноафриканських спільнотах діти вивчали дорослий світ за допомогою іграшок, в обох цих культурах зустрічаються фігурки на колесах та ляльки, що використовувалися у обрядах посвяти дівчат. Жан-П'єр Россі зазначає, що деякі іграшки — наприклад, триколісні тварини або дерев'яні возики — майже не змінилися за понад тисячу років, що може свідчити як про сталу традицію, так і про універсальні потреби дитячої гри.
Примітки
Джерела та Література
Hautala S. «Why Did the Ancient Romans Put Toys in their Children's Graves?». // Agents and Objects: Children in Pre-Modern Europe. 2015.
Reading Museum. Roman Toy Doll. Reading, UK.
Rossie J.-P. «Comparing Play and Toys from Greco-Roman Antiquity with Traditional Play and Toys from Rural North Africa».
Dasen V., Vespa M. (eds.). Toys as Cultural Artefacts in Ancient Greece, Etruria, and Rome. 2022.
University of Michigan Kelsey Museum. Archaeologies of Childhood: Toys and Games.
Dasen V. Hoops and Coming of Age in Greek and Roman Antiquity. 2019.
Gorgias Press, 2009.Reading Museum. Roman Toy Doll
Dolansky F. «Roman Girls and Boys at Play» // Children and Everyday Life in the Roman and Late Antique World. 2016.