Карл-Адольф Шлітт (; 16 квітня 1918, Лабе — 7 квітня 2009, Ольденбург-ін-Гольштейн) — німецький офіцер-підводник, політик і видавець, капітан-лейтенант крігсмаріне.
Біографія 3 квітня 1937 року вступив на флот. 2 жовтня 1939 року відряджений в морську авіацію. З 2 жовтня 1939 по 31 березня 1940 року пройшов курс авіаційного спостерігача. З 28 грудня 1940 по 24 березня 1941 року служив в 1-й ескадрильї 196-ї групи бортової авіації на лінкорах «Шарнгорст» і «Тірпіц». Був поранений внаслідок аварії через погану погоду. З лютого по 10 листопада 1942 року — бортовий льотчик на важкому крейсері «Адмірал Шеер». 1 липня 1943 року переданий в розпорядження допоміжної групи морської авіації.
З 30 серпня 1943 по 27 лютого 1944 року пройшов курс підводника, з 28 лютого по 3 липня — курс командира підводного човна. З липня 1944 року — командир U-1206. 2 квітня 1945 року вийшов у свій перший похід. 14 квітня U-1206 затонув внаслідок інциденту при зануренні. 4 члени екіпажу загинули, 46 (включаючи Шлітта) були врятовані британськими військами і взяті в полон. Під час перебування в таборі разом з іншими полоненими підтвердив, що головнокомандувач крігсмаріне Карл Деніц не віддавав жодних наказів про вбивство вцілілих членів екіпажів затонулих кораблів союзниківAn den Herrn Lagerkommandanten des P.0.W.-Camp 18, Featherstone Park. In: Trial of the Major War Criminals. International Military Tribunal, Nuremberg, 14. November 1945 – 1. Oktober 1946. S. 80–83.. 29 лютого 1948 року звільнений.
Шлітт вивчав право в Кільському університеті і в 1950-х роках склав другий державний іспит. У 1954 році він вступив на роботу в адміністрацію округу Ольденбург як оцінювач, а наступного року став консультантом з питань безпеки польотів та захисту від стихійних лих у Міністерстві внутрішніх справ, де в наступні роки очолював різні департаменти. Шлітт брав участь у місцевій політиці у Шлезвіг-Гольштейні та 1 вересня 1964 року був обраний ландратом округу Ольденбург-ін-Гольштейн. Протягом п'яти з половиною років його перебування на посаді його основними завданнями були зміцнення туризму, гребель, захист узбережжя та ландшафту, а також підготовка територіальної реформи, в результаті якої, серед іншого, округи Ольденбург-ін-Гольштейн та Ойтін були об'єднані у новий округ Остгольштейн. 25 квітня 1970 року це злиття було завершено і Шлітт залишив посаду. Пізніше став директором видавництва Kieler Nachrichten. Вийшовши на пенсію в 1982 році, він доручив художниці зі Шварценбека Фрауке Веберг створити бронзову статую хлопчика-листоноші, яка відтоді стоїть перед видавництвом на Асмус-Бремер-Плац у Кілі.
Звання
Кандидат в офіцери (3 квітня 1937) Морський кадет (21 вересня 1937) Фенріх-цур-зее (1 квітня 1938) Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1939) Лейтенант-цур-зее (1 серпня 1939) Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1941) Капітан-лейтенант (1 березня 1944)
Нагороди
Нагрудний знак спостерігача (1940) Залізний хрест 2-го класу (1940) 1-го класу (1942) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (квітень 1941) Нагрудний знак флоту (15 липня 1941)
Примітки
Література
Jochen Brennecke: Jäger und Gejagte – Deutsche U-Boote 1939–1945. Koehler Verlag, Herford 1982, ISBN 3-7822-0262-7. Rainer Busch, Hans-Joachim Röll: Der U-Boot-Krieg 1939–1945. Band 1: Die deutschen U-Boot-Kommandanten. Geleitwort von Jürgen Rohwer, Mitglied des Präsidiums der Internationalen Kommission für Militärgeschichte. E. S. Mittler und Sohn, Hamburg / Berlin / Bonn 1996, ISBN 3-8132-0490-1, S. 209. Antonia Grage: Die Landräte der Kreise Eutin und Ostholstein im Spiegel der schleswig-holsteinischen Landratsgeschichte zwischen 1950 und 1970. In: Oliver Auge, Anke Scharrenberg (Hrsg.): Besonderes aus Ostholstein. Beiträge zur Geschichte der Region. Husum Verlag, Husum 2020, ISBN 978-3-96717016-0, S. 197–209. Walter Lohmann, Hans H. Hildebrand: Die deutsche Kriegsmarine 1939–1945. Bd. 3. Podzun-Pallas-Verlag, Bad Nauheim 1956, S. 186 (Abschnitt 292).
Посилання
Біографічні дані. Шлітт на сайті uboat.net