С-4 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 3 січня 1936 року на верфі заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 277. 17 вересня 1936 року спущений на воду. 27 листопада 1939 року включений до складу Балтійського флоту.

Історія служби Попри те, що С-4 надійшов на озброєння безпосередньо перед початком радянської війни з Фінляндією наприкінці листопада 1939 року, підводний човен провів перші два місяці конфлікту на базі в Лієпаї, Латвія.

30 січня 1940 року С-4 вийшов на своє перше бойове патрулювання під командуванням капітан-лейтенанта Абросімова. С-4 доручили стежити за ВМС Швеції на позиції між островами Готланд і Еланд. Підводний човен провів на місці кілька днів, перш ніж дістав наказ повернутися на базу. На зворотному шляху С-4 довелося пройти крізь лід Балтійського моря, спочатку він зробив це самостійно, перш ніж застрягти, і йому надав допомогу канонерський човен «Красное знамя». С-4 довелося буксирувати решту шляху, і 8 лютого 1940 року він повернувся в порт. Підводний човен залишався на базі до кінця конфлікту через морський лід. Лід також пошкодив його корпус.

У травні 1940 року С-4 разом з кількома іншими підводними човнами готувався до передачі Північному флоту, але в наступному місяці це рішення скасували. 11 лютого 1941 року перейшов до 1-го дивізіону підводних човнів 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту.

На початку операції «Барбаросса» С-4 перебував на базі в Усть-Двінську в окупованій Радами Латвії. Починаючи з 23 червня 1941 року, він патрулював поблизу Мемеля. С-4 напав на невпізнане торгове судно 25 червня безуспішно. 27 числа С-4 зіткнувся з іншим радянським підводним човном, підводним загороджувачем Л-3 «Фрунзенець», який спочатку прийняв за ворожий ПЧ. Пізніше С-4 знайшов кілька тральщиків, але вирішив не атакувати їх і повернувся на базу 10 липня 1940 року.

12 липня він вирушив до порту Таллінна. Пізніше він евакуювався з Таллінна разом з рештою радянського Балтійського флоту.

24 листопада 1944 року С-4 вийшов у свій останній сьомий бойовий похід, а 14 грудня безуспішно атакував конвой біля маяка Акменрагс, Латвія. Ймовірно, він атакував інший конвой 22 числа біля Піллау. Приблизно між 5 або 7 січня 1945 року (джерела вказують різні дати) С-4 сплив на поверхню за 100 метрів перед міноносцем T3, який супроводжував німецьке транспортне судно. T3 протаранив підводний човен, а потім скинув глибинні бомби. С-4 втрачено з усіма 48 членами екіпажу, і 31 березня 1945 року Радянський флот виключив його зі списку військово-морських сил.

Див. також HNoMS Ula (1943) Medusa (1931) USS Darter (SS-227) U-4 (1935) I-44 Vestale (Q176)

Примітки Виноски

Джерела

Джерела «С-4» подводная лодка IX серии ПЛ Н-4, С-4 тип «С» IX-бис серии

Посилання

Подводные лодки типа С («Средняя») IX-бис серии Подводная лодка «С» IX серии

Література Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3 С. А. Балакин, М. Э. Морозов. Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.