Михайло Пилипович Мансуров (; 1916–1993) — радянський, узбецький актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1978).
Біографія Михайло Мансуров народився року в селищі Качкарський приїск (нині місто Пласт, Челябінська область, Росія) (за іншими джерелами — в Єкатеринбурзі).
У 1937 році закінчив Свердловське театральне училище (нині Єкатеринбурзький державний театральний інститут).
У 1937–1948 роки — актор Свердловського драматичного театру. У 1948–1949 роках грав в Одеському театрі Радянської армії (нині — Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки). У 1949–1950 роках — актор Іркутського драматичного театру.
З 1951 року — актор Ташкентського російського драматичного театру ім. М. Горького (нині Російський драматичний театр Узбекистану). Також грав у Узбецькому академічному театрі драми ім. Хамзи (з 2001 — Узбецький національний академічний драматичний театр) в Ташкенті.
Помер 24 грудня 1993 року в Ташкенті. Похований на Боткінському цвинтарі.
Звання та нагороди Народний артист Узбецької РСР (13.11.1964) Народний артист СРСР (1978) Орден Трудового Червоного Прапора (1986) Орден «Знак Пошани» (1959) Інші медалі
Творчість
Ролі у театрі
1952 — «Шовкове сюзане» А. Каххара — Дехканбай 1954 — «Справжня людина» Т. І. Лондона за повістю Б. М. Полевого "Повість про справжню людину " — Маресьєв 1962 — «Яків Богомолов» М. Горького — Яків Богомолов 1964 — «Чайка» А. П. Чехова — Тригорін 1970 — «Між зливами» О П. Штейна — Ленін «Життя Клима Самгіна» за романом М. Горького — Клим Самгін «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Ромео «Вишневий сад» А. П. Чехова — Трофімов «Дон Карлос» Ф. Шиллера — Маркіз де Поза «На дні» М. Горького — Лука «Таємниці паранджі» Хамзи — Рустам «Ранок Сходу» — Салохіддін.
Ролі у кіно 1955 — «Зустрінемось на стадіоні» — Рустам 1965 — «Перекличка» — епізод 1965 — «Хочу вірити» — Михайлов 1977-1984 — «Вогняні дороги» — Вотінцев.
Примітки