Алдона Владіслава Паядайте-Васіляускєне (варіанти передачі прізвища українською: Васіляускене, Васіляускенє, Василяускене, Василяускєнє; ; 23 липня 1945, с. Гальвіджяй, волость Сведасай — 12 липня 2025, Вільнюс) — литовська історикиня, педагогиня, громадська діячка. Докторка гуманітарних наук (кандидатка історичних наук, 1990). Академік Литовської католицької академії наук. Дослідниця історії литовських католицьких парафій і духовенства, українсько-литовських культурних зв'язків та історії Чину святого Василія Великого в Литві й Україні.
Життєпис Народилася 23 липня 1945 року в селі Гальвіджяй (Анікщяйський район, Литва). Через переслідування сім'ї радянською владою з 1948 року зростала у селищі Скапішкіс (Купішкіський район) у тітки — Вікторії Жіогюнайте (сестри матері).
Навчалася у Вільнюському музичному технікумі імені Ю. Таллат-Кельпші, здобула спеціальність канклінінки (виконавиці на литовському національному струнному інструменті — канклес). У 1964—1975 роках працювала в різних школах Вільнюса. 1974 року заочно закінчила історичний факультет Вільнюського університету.
У 1975—2006 роках — старша лаборантка історичного факультету Вільнюського університету, пізніше — провідна наукова співробітниця Центру релігієзнавчих досліджень. У 2004—2010 роках — старша наукова співробітниця Шяуляйського університету, у 2006—2008 — доцентка кафедри католицького богослов'я історичного факультету Вільнюського педагогічного університету.
З 1992 року стала першою дослідницею інтелектуального католицького руху в Литві, зокрема діяльності Литовської католицької академії наук. За її ініціативи було створено секцію історичних наук при Академії, яку вона очолювала у 1992—2007 роках.
Від 2001 року займалася україністикою — вивчала історичні та культурні зв'язки між литовцями й українцями, історію та діяльність Чину святого Василія Великого у Литві та Україні. Президентка Асоціації істориків Литви й України (від 2000), провідна наукова співробітниця Львівського національного університету імені Івана Франка.
Померла 12 липня 2025 року у Вільнюсі після важкої недуги.
Основні праці Авторка й упорядниця понад 20 книг, зокрема: Kai akademikas kunigas Antanas Liuima SJ prabyla… («Коли академік-священник Антанас Ліуїма SJ заговорив…», 1995) Stasio Antano Bačkio gyvenimo ir veiklos bruožai («Нарис життя і діяльності Стасіса Антанаса Бачкіса», 1996) Arkivyskupas Juozapas Jonas Skvireckas. Gyvenimas ir veikla («Архієпископ Юозапас Йонас Сквірецкас: життя і діяльність», 1998) Monsinjoras Jonas Juodelis (2001) Arkivyskupo Mečislovo Reinio gyvenimo ir veiklos datos («Дати життя і діяльності архієпископа Мечисловаса Рейніса», 2003) Monsinjoras Klemensas Gutauskas: monografija (2004) Monsinjoras Petras Baltuška: monografija (2011) Šv. Bazilijaus Didžiojo ordinas: iš liaudies — liaudžiai («Чин святого Василія Великого: від народу — народові», 2017) Pranas Sližys: dirigentas, vargonininkas, kompozitorius («Пранас Сліжис: диригент, органіст, композитор»).
Її дисертація Списки Другого Литовського статуту старобілоруською мовою (палеографія, хронологія, дипломатія) була перекладена українською під назвою Кириличні списки Другого Литовського Статуту: палеографія, хронологія, кодикологія й опублікована у 2004 році.
Підготувала до друку бібліографії П. Дундулієне (1980) і С. Лазутки (1984), а також, у співавторстві, перше видання Першого Литовського статуту (тексти старобілоруською, латинською та старопольською мовами, том 2, ч. 1, 1991).
Упорядниця книги про священника Ю. Чепену (2001), а також збірника статей про М. Крупавічуса (спільно з Е. Крікшчюнасом, 2007).
Опублікувала понад 950 статей у періодиці. Її праці увійшли до збірників Kupiškis: Gamtos ir istorijos puslapiai («Купішкіс: сторінки природи та історії», 2009), Kupiškis: Naujausi moksliniai lokaliniai tyrimai («Купішкіс: новітні локальні наукові дослідження», 2016), Skapiškis. Senovė ir dabartis («Скапішкіс. Минуле й сучасність», 2019).
У влісній садибі в Скапішкісі створила кімнату пам'яті архієпископа Мечисловаса Рейніса, організовувала наукові конференції та інші культурні заходи.
Нагороди Лицарський хрест ордена «За заслуги перед Литвою» (16 лютого 2016) Орден княгині Ольги III ступеня (Україна, 2006)
Примітки
Посилання Aldona Vladislava Vasiliauskienė // www.anykstenai.lt Irena Ramaneckienė. Istorikės dr. Aldonos Vasiliauskienės «ukrainietiška veikla» («Українська діяльність» історика д-ра Альдони Васіляускєне) // Mokslo Lietuva, 2020 balandžio 23 [дата доступу 12 липня 2025]