Тшува (івр . תשובה - повернення) – термін в юдаїзмі, який означає каяття, спокутування гріхів.
В більш загальному сенсі, в юдаїзмі сходження душі в цей світ - це своєрідне вигнання, відхід від Творця, життя людини в матеріальному світі є рухом у напрямку "від" Нього, тому тшува розглядається як повернення, духовний "розворот" у напрямку до Всевишнього. У Талмуді в трактаті «Юма» «тшува» – це «повернення до Творця світу».
Каянника, а також того, хто повертається до релігійного способу життя називають «баал-тшува».
Час та умови Традиційним місяцем, коли треба робити тшуву, є останній місяць року елул, час підготування до Днів Трепету - Рош-Га-Шана і Йом - Кіпуру, але також покаяння можливе і у будь-який інший час.
Тшува дає змогу отримати прощення у Всевишнього, а також через вибачення та відшкодування - у інших людей. Гріх по відношенню до іншої людини спокутується за умови що ця людина пробачила кривдника і примирилася із ним.
Неправедні вчинки поділяються на три категорії:
Зловмисні, тобто людина розуміє, що чинить неправильно, але робить це. Помилкові, або ненавмисні. Вчинені не з власної волі, коли людину змушують обставини.
Єврейські мудреці пояснюють, що у двох перших випадках необхідно зробити тшуву, тобто покаятись.
Для тшуви необхідні такі умови:
Відсторонитися від вчинення гріха; Сповідатися вголос перед Творцем; Покаятися в серці; Взяти зобов'язання більше не впадати в цей гріх. Важливим є те, що в юдаїзмі каяття і роздуми над неправедним вчинком не мають забирати в людини забагато сил і часу, бо те, що сталося, вже знаходиться в минулому, головне - це витривати у своїй постанові більше не робити такого ж гріха.
Приклади Одним з прикладів щирого каяття у Святому Письмі є покаяння царя Ахава після пророцтва Іллі-тішбія (Перша книга Царів, 21) Тобто щире каяття Ахава відвернуло гнів Творця, але наслідки гріха залишились.
Також Тшува – одне з 19 брахот (благословень) у молитві Аміда.
Аналогом тшуви в інших авраамічних релігіях є таїнство Покаяння у християнстві та Тауба (توبة) в ісламі.
Примітки