Матіас Ерцбергер (20 вересня 1875 — 26 серпня 1921) — політик Католицької центристської партії, член Рейхстагу та міністр фінансів Німеччини з 1919 по 1920 рік.
Ерцбергер вперше був обраний до Рейхстагу Німецької імперії в 1903 році. У перші роки Першої світової війни він з ентузіазмом підтримував позицію Німеччини, але пізніше став противником необмеженої підводної війни та запропонував успішну мирну резолюцію Рейхстагу 1917 року, яка закликала до мирних переговорів без анексій. У листопаді 1918 року він очолив німецьку делегацію на переговорах про припинення війни з союзниками та був одним із підписантів перемир'я від 11 листопада 1918 року.
У 1919 році його обрали до Веймарської національної асамблеї. Він обіймав посаду портфельного міністра в кабінеті Філіппа Шайдемана. Коли Шайдеман пішов у відставку з посади міністра-президента на знак протесту проти умов Версальського договору, Ерцбергер, який підтримував договір, оскільки не бачив йому альтернативи, став міністром фінансів і віцеканцлером за Густава Бауера. Він проштовхнув «реформи Ерцбергера», які передали верховні податкові повноваження від федеральних земель центральному уряду та перерозподілили податковий тягар на заможні верстви населення. Піддавшись нападкам за корупцію з боку члена правої Німецької національно-народної партії, партія Центру змусила його піти у відставку в березні 1920 року, але пізніше того ж року його обрали до Рейхстагу Веймарської республіки.
Як його роль у припиненні війни, так і його фінансова політика принесли йому ворожість правих політичних сил. 26 серпня 1921 року його вбили два члени праворадикальної терористичної групи «Організація Консул».
Джерела
Christopher Dowe (Hrsg.), Matthias Erzberger. Ein Demokrat in Zeiten des Hasses, Stuttgart 2013.
Reiner Haehling von Lanzenauer: Der Mord an Matthias Erzberger. Schriftenreihe des Rechtshistorischen Museums. Karlsruhe 2008, .
Robert Leicht: Patriot in der Gefahr. In: Die Zeit, Nr. 34/2011. Epstein, Klaus. «Erzberger and the German Colonial Scandals, 1905—1910.» The English Historical Review 74, no. 293 (1959): 637–63. http://www.jstor.org/stable/558886.
Примітки