Карл Ендрес, з 1897 року — Ріттер фон Ендрес (; 2 жовтня 1847, Мюнхен — 24 грудня 1907, Мюнхен) — німецький штабний офіцер, генерал-лейтенант Баварської армії.

Життя Карл був сином судді Вищого апеляційного суду Філіппа Ендреса та його першої дружини Амалії, уродженої Губерті. Його брат Ніколаус також зробив кар'єру в Баварській армії, дослужившись до звання генерала піхоти.

Ендрес навчався в гуманістичній граматичній школі, а потім вивчав право. У червні 1870 року він записався добровольцем до 3-го польового артилерійського полку «Королева-мати» Баварської армії. Ендрес брав участь з цим полком у битві при Бомоні, битві при Седані та облозі Парижа під час війни проти Франції в 1870/71 роках. Під час війни 9 січня 1871 року його підвищено до звання другого лейтенанта. Після Франкфуртського миру він повернувся до гарнізону в Мюнхені та з 1874 по 1876 рік проходив навчальні курси в Артилерійській та інженерній школі. Після цього він навчався у Військовій академії до 1879 року, що дало йому право на першу лінію Генерального штабу, а потім на звання вищого ад'ютанта. Крім того, за його досягнення він був відзначений особливою повагою.Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 218.

Отримавши звання першого лейтенанта 3 листопада 1880 року, Ендрес був переведений на два роки до Інспекції артилерії та навчання, згодом він служив у 2-му польовому артилерійському полку «Горн». На початку 1886 року його перевели до Центрального апарату Генерального штабу, а 10 березня 1886 року він отримав звання гауптмана. Після цього його було призначено ад'ютантом начальника Генштабу. З 1888 по 1891 рік Ендрес був призначений до Великого Генштабу в Берліні. Потім він повернувся на військову службу в званні майора та служив командиром 2-го батальйону 3-го польового артилерійського полку «Королева-мати» до 1895 року. Згодом його перевели до Генштабу I1-го армійського корпусу, де він отримав звання оберстлейтенанта та був призначений начальником Генерального штабу 10 травня 1896 року.

12 травня 1898 року йому було доручено командування 1-м полком польової артилерії «Принц-регент Луїтпольд», а невдовзі після цього, 11 червня, він був підвищений до оберста. Після того, як Ендрес залишив підрозділ 21 лютого 1900 року, він командував 2-ю польовою артилерійською бригадою до 12 вересня 1901 року. 26 жовтня 1901 року він був призначений військовим повноважним представником у Берліні в званні командира бригади. Водночас він також обіймав посаду повноважного представника у Союзній раді Німецької імперії. На цих посадах його було підвищено до генерал-майора 6 листопада 1901 року, а 19 березня 1904 року — до генерал-лейтенанта. Ендрес повернувся до Баварії 22 березня 1905 року та обіймав посаду командира 2-ї дивізії в Аугсбурзі до 14 вересня 1905 року. 19 вересня 1905 року його призначили начальником Генерального штабу армії, а також він обіймав посаду інспектора військових навчальних закладів до самої смерті.

Сім'я Ендрес одружився з Софі Шель, знаною Гебель, 16 грудня 1873 року. У шлюбі народилося шестеро синів, зокрема майбутній майор і письменник Франц Карл Ендрес.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу з мечами великий командорський хрест Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (9 вересня 1897) Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 1-го класу Орден Червоного орла 2-го класу Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу Орден Корони Італії, командорський хрест

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 428f. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf 1955, S. 250.

Посилання

Ендрес на сайті The Prussian Machine.