У фонології та історичній лінгвістиці спрощення приголосних — це уникнення збігу приголосних у словах чи словосполученнях шляхом випадіння одного зі звуків у групі приголосних для полегшення вимови слова. Це складний морфонологічний процес, що історично обумовлений прагненням до милозвучності й полегшення вимови.

Спрощення відбувається у випадках, коли в слові збігається кілька приголосних, що ускладнює артикуляцію. Випадіння одного з приголосних звуків сприяє збереженню ритму й плавності мовлення.

Приклади

Українська мова В українській мові цей процес передбачає випадіння одного приголосного звука у важких для вимови групах, таких як -стн-, -здн- і -скн-. Це явище історично пов'язане з занепадом редукованих голосних і допомагає підтримувати плавність мовлення.

Спрощення відбувається як у вимові, так і на письмі, у таких групах приголосних:

здн — зн: проїзд — проїзний; поїзд — поїзний; ждн — жн: тиждень — тижневий; стн — сн: радість — радісний; уста — усний; стл — сл: щастя — щасливий; лестити — улесливий; стелити — слати; слн — сн: мисль — умисний, навмисно; масло — масний, Масниця; ремесло — ремісник; рдц — рц: серденько, сердечний — серце, серцевина; рнц — нц: чернець — ченці; зкн — зн: бризки — бризнути; скн — сн: блиск — блиснути, тиск — тиснути.

У деяких випадках спрощення не відбувається на письмі, а тільки в усній формі (букву т у буквосполученні стн зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо):

у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний, компост — компостний, гігант — гігантський, агент — агентство, студент — студентство; у групах стц і стч: невістка — невістці, невістчин; хористка — хористці, хористчин; пастка — у пастці.

Як виняток, не відбувається спрощення ні в усній формі, ні на письмі у словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять.

Мови світу Відомо, що в італійській мові відбулося спрощення груп приголосних, унаслідок чого збіги проривних перетворилися на гемінати (подвоєні приголосні). Наприклад, стала Подібне явище спостерігається і в португальській мові, але подвоєння відсутнє.Спрощення приголосних також відбувається в каталонській мові, подібно до того, як це відбувається в англійській мові. Певні збіги приголосних в кінці слова спрощуються: замість , хоча втрачений приголосний відновлюється, коли група опиняється між голосними: .

Спрощення приголосних можна спостерігати в багатьох діалектах англійської мови по всьому світу, включаючи новозеландську англійську, південноатлантичну англійську та афроамериканську розмовну англійську. Зокрема в афроамериканському діалекті певні історичні збіги приголосних скорочуються до окремих приголосних на кінці слів, і це поширене явище в словах, в яких один з кінцевих приголосних є альвеолярним (/t/, /d/, /s/, /z/): friend римується з Ben, а cold є омофонічним з coal.

Примітки

Джерела Crowley, Terry. (1997) An Introduction to Historical Linguistics. 3rd edition. Oxford University Press. Fromkin, Victoria; Rodman, Robert; Hyams, Nina (2017). An Introduction to Language. Cengage Learning, Inc. p. 282. ISBN 978-1-33755958-4. Denham, Kristin; Lobeck, Anne (2010). Linguistics for Everyone. Wadsworth, Cengage Learning. p. 160. ISBN 978-1-4130-1589-8. Franklin, A., & McDaniel, L. (2016). Exploring a Phonological Process Approach to Adult