Квіти України (, ) — польсько-українській неігровий фільм режисерки Аделіни Борець створений за підтримки Eurimages. Світова прем’єра відбулася у травні 2024 року на Краківському кінофестивалі, міжнародна та національна — у жовтні 2024 року на 67-му DOK Leipzig та МКФ Молодість. Стрічка досліджує тему опору, екології та особистої гідності через історію киянки, яка боронить свій дім і сад від комерційної забудови.
Сюжет Головна героїня, 67-річна киянка Наталія Юрченко, мешкає у власному будинку з невеликим садом у мікрорайоні Позняки, оточеному новобудовами. Протягом років вона відстоює своє право залишатися на рідній землі, чинячи опір забудовникам і тиску міської влади. Після початку повномасштабного вторгнення її боротьба перетворюється на символ ширшого українського спротиву та боротьби за гідність. Фільм документує її щоденне життя, розмови з сусідами, внутрішні роздуми й символічні сцени занепаду та відродження міського простору.
Теми Фільм досліджує поняття «коріння» як фізичної й духовної опори людини. Образ саду, який Наталія прагне зберегти, постає метафорою культурної ідентичності та стійкості українців. Назва «Квіти України» водночас відсилає до модерністської будівлі «Квіти України» у Києві — об’єкта громадських протестів проти знищення архітектурної спадщини у 2021 році, коли розпочалася праця над фільмом.
Виробництво Зйомки тривали кілька років у Києві і частково Варшаві. Фільм створено у копродукції між Польщею та Україною на чолі з Gogol Film за участю компаній Koskino, Gogol Vertigo, DI Factory та TVP. Фільм був підтриманий Польським інститутом кіномистецтва, Українським культурним фондом, IDFA Bertha Fund, Українським інститутом, Eurimages та іншими донорами. Музичне оформлення забезпечив гурт ДахаБраха. Продюсери — Гліб Лук'янець та Наталія Гжегожек. Міжнародним фестивальним агентом виступив Institute of Documentary Film (Прага).
Прем’єра та прокат Світова прем’єра відбулася 27 травня 2024 року. Фільм отримав головну нагороду документального конкурсу 53-го Міжнародного фестивалю «Молодість» у Києві, нагороди на кінофестивалях у Польщі, Франції та Болгарії, а також нагороду Silver Eye Award особисто з рук мера Праги. У 2025 році режисерка Аделіна Борець стала лауреаткою першої Премії імені Сергія Параджанова за найкращу режисерську роботу у дебютному неігровому кіно. В Україні фільм вийшов у широкий прокат 22 травня 2025 року дистриб’ютором KyivMusicFilm.
Відгуки Критики відзначили фільм за щирість, інтимну режисерську інтонацію та глибоку символіку. Видання «Українська правда. Життя» назвало «Квіти України» спокійною, але потужною притчею про любов до рідної землі. Сайт «DONT TAKE FAKE» підкреслив паралелі між боротьбою героїні та загальнонаціональною боротьбою України під час війни. Також позитивно оцінено роботу операторів і музичний супровід гурту ДахаБраха.
Фестивалі
Краківський кінофестиваль (2024), Польща DOK Leipzig (2024), Німеччина Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» (2024) — Нагорода за найкращий документальний фільм Міжнародний кінофестиваль в Сан-Пауло (2024), Бразилія (2024), Польща — Спеціальна відзнака жюрі та Нагорода мережі студійних кінотеатрів (2025), Монтана, США (2025), Швейцарія.
Див. також
Квіти України (будівля) Позняки
Примітки
Посилання
Офіційна сторінка фільму на сайті Gogol Film Фільм на сайті фестивалю «Молодість» Інтерв’ю з режисеркою Аделіною Борець Рецензія на «Українській правді» Сторінка фільму на Planetakino.ua