Ма́рцін Ро́ман Ґачко́вський (; )«Świetlana Droga. Obóz koncentracyjny w Doniecku». Сайт www.legimi.pl. Прочитано 28.10.2025 — літературознавець, перекладач, публіцист, історик, доктор гуманітарних наук.
Біографічні дані У 2008 році Марцін Ґачковський закінчив історичний факультет Вроцлавського університету (магістр). Тоді ж вступив на філологічний факультет цього самого вишу (слов'янська філологія) й 2009 року здобув ступінь ліценціата. У 2012-му став магістром української філології цього ж факультетуПрофіль на сайті «Ludzie nauki».
Як науковець Марцін Ґачковський спеціалізується в новітній історії, зокрема історії України. У листопаді 2019 року він захистив докторську дисертацію «Між Великою Україною, Галицьким П'ємонтом і Польщею. Концепції українства в журналістиці та літературній творчості Осипа Назарука (1883—1940)» (Między Wielką Ukrainą, Halickim Piemontem a Polską. Koncepcje ukraińskości w publicystyce i twórczości literackiej Osypa Nazaruka (1883—1940) під керівництвом Гжегожа Пйотра Грицюка, доктора філософії, професора Вроцлавського університету«Dr Marcin Roman Gaczkowski». Сайт nauka polska. Прочитано 28.10.2025. Написав і відредагував низку наукових праць.
Ґачковський перекладає прозу й поезію з української та російської мов. Публікував переклади, рецензії та публіцистичні тексти в журналах Czas Literatury, eleWator, Fabularie, Helikopter, Nowa Europa Wschodnia, Polityka та інших. 2019 року він став співзасновником перекладацького порталу Rozstaje«Marcin Gaczkowski». Сайт rozstaje.art. Прочитано 28.10.2025 й написав маніфест цього порталу«Manifest Rozstajów w stodole spisany». Сайт rozstaje.art. Прочитано 28.10.2025. Належить до членів . З 2021 року провадить семінар Tłumacze bez granic («Перекладачі без кордонів»). Активно пропагує українську літературу. Як публіцист виступає за підтримку України.
Як перекладач і модератор Ґачковський брав участь, зокрема, в Місяці авторських читаньRafał Zieliński. «Zaczyna się Miesiąc Spotkań Autorskich». WIADOMOŚCI Z WROCŁAWIA, 01.07.2019. Сайт wyborcza.pl. Прочитано 28.10.2025, у фестивалі «Ґура-література»Dzień 7. Festiwal Góry Literatury. Centrum Kultury Gminy Nowa Ruda. Прочитано 28.10.2025 та фестивалі «Фольковіско»Program Festiwalu Folkowisko. Data publikacji: 10/07/22. Сайт https://folkowisko.pl. Прочитано 28.10.2025 (Festiwal Góry Literatury та Festiwal Folkowisko). Співпрацює з «Польським радіо для України» та з музичним гуртом «Isna Trio feat» (Człowiek spoza).
Публікації
Художні переклади
З української Wołodymyr Rafiejenko, Mondegreen. Pieśni o śmierci i miłości. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2024 Walerian Pidmohylny, Miasto. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2024 Dmytro Łazutkin, Ocean Indyjski. — Pogranicze, Sejny 2024 Olha Hładun, Lija Bezsonowa, Rokas Sutkaitis, Kolektyw U, N, A., Znak. — Karakter, Kraków 2022 (razem z Katarzyną Kotyńską) Tamara Duda, Córeczka. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2022 Myrosław Łajuk, Metrofobia. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2020 Petro Jacenko, Magnetyzm. — Warstwy, Wrocław 2020 Wasyl Stus, Wesoły cmentarz. Wiersze wybrane z lat 1959—1971. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2020 Tania Malarczuk, Zapomnienie. — Warstwy, Wrocław 2019 Jurij Zawadski, Wolny człowiek jeszcze się nie urodził. — Wydawnictwo Forma, Szczecin 2019 Serhij Żadan, Biec bez wytchnienia. — Rozstaje 2019
З російської Stanisław Asiejew, Świetlana Droga. Obóz koncentracyjny w Doniecku. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2022 Władimir Rafiejenko, Najdłuższe czasy. Ballada miejska. — Kolegium Europy Wschodniej, Wrocław-Wojnowice 2020 (razem z Anną Ursulenko) Dmitrij Kryłow, To ja, pingwin. — Grupa Cogito, Warszawa 2019 Władimir Mirzojew, To ja, delfin. — Grupa Cogito, Warszawa 2019
Переклади наукових праць Obertyn, Обертин, אָבערטין, Opowieści o życiu miasteczka / Оповіді про життя містечка, red. M. Jakimowicz, P. Zubowski, Wrocław 2018 [współautorstwo tłumaczenia aparatu naukowego]. Sniżko, Zakurzone myśli z donbaskiego frontu, «Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe» 2017, nr 3, s. 99–114. Н. Лебединцева, Zapiski na marginesie literatury: krytyka ukraińska na przełomie generacji, [w:] Posttotalitarny syndrom pokoleniowy w literaturach słowiańskich Europy Środkowej, Wschodniej i Południowo-Wschodniej końca XX — początku XXI wieku w świetle studiów postkolonialnych, red. A. Matusiak, Poznań 2016, s. 355—385. Hałeta, Literacki węzeł kolejowy: pociąg do Lwowa, «Prace Kulturoznawcze» 2015, t. XVII, s. 143—158. Kyrydon, Zamiast wstępu: Ukraina wobec przełomu historycznego. Społeczeństwo a problem podpisania umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską, [w:] Ukraina: narracje, języki, historie, red. M. Gaczkowski, Wrocław 2015, s. 15–28. L. Uszkałow, Miejsce Ukrainy w czasie i przestrzeni. Wersja Mychajła Drahomanowa, [w:] Elity w krajach Europy Środkowej i Wschodniej po roku 1989, red. D. Żygadło-Czopnik, Wrocław 2015, s. 201—225. Gundorova, W jaki sposób peryferie rozmawiają między sobą albo teoria postkolonialna pozbawiona «Centrum», «Porównania» 2014, nr 15, s. 33–44 [przedruk w: Posttotalitarny syndrom pokoleniowy w literaturach słowiańskich Europy Środkowej, Wschodniej i Południowo-Wschodniej końca XX — początku XXI wieku w świetle studiów postkolonialnych, red. A. Matusiak, Poznań 2016, s. 55–65]. Velychenko, Kwestia kolonializmu rosyjskiego w ukraińskiej debacie intelektualnej: zależność polityczna, tożsamość narodowa, rozwój ekonomiczny, [w:] Postkolonializm — tożsamość — gender. Europa Środkowa, Wschodnia i Południowo-Wschodnia, red. A. Matusiak, Wrocław 2014, s. 15–59. В. Гриневич, Ewolucja i dewolucja pamięci historycznej na Ukrainie: II wojna światowa, [w:] Między pamięcią a zapomnieniem: trauma postkomunistyczna, red. A. Matusiak, Wrocław 2013, s. 55–78.
Редагування книжок і журналів «Nie ma szczęścia na ziemi, prócz ciszy, wolności». Wojna a ukraińskie narracje historyczne i społeczno-kulturowe XX—XXI wieku, red. M. Gaczkowski, A. Matusiak, «Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe», Toruń-Wrocław 2017, nr 3, ss. 224. Україна в умовах (пост)тоталітарної трансформації. Історія — Культура — Соціальні зміни, red. M. Gaczkowski, A. Matusiak, N. Teres, «Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe», Kijów-Lwów-Wrocław 2016, nr 2, ss. 228. Ukraina: narracje, języki, historie, red. M. Gaczkowski, Wrocław 2015, ss. 260.
Статті в журналах Proza ucieczki, «Czas Literatury» 2020, nr 1, s. 15–17. «Szopki i hałaburdy». Osyp Nazaruk o Polsce i o Polakach, «Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze» 2019, nr 2, 53–74. Dziesięć lat później. Ukraińskie życie polityczne Lwowa w 1928 roku, «Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe» 2015, nr 1, s. 39–55. Мілена Рудницька — українська жіноча та національна діячка, депутат польського Сейму в 1928—1935 рр., «Гуманітарні науки. Науково-практичний журнал» 2011, nr 2, s. 126—133.
Розділи в монографіях Galicja Wschodnia a «Wielka Ukraina» w międzywojennej publicystyce Osypa Nazaruka, [w:] Ukraina: narracje, języki, historie, red. M. Gaczkowski, Wrocław 2015, s. 151—165. Rosyjski mit wschodniej Galicji na tle ukraińskich i polskich historycznych koncepcji tego regionu w początkach I wojny światowej, [w:] Rosja. Reminiscencje, diagnozy, perspektywy, red. J. Biniewska, Kraków 2014, s. 151—165. «Галичина й Велика Україна». Ідея соборності у спадщині Осипа Назарука, [w:] Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія, t. 15, red. І. Михайлин, С. Вакуленко [et al.], Харків 2014, s. 79–96. O politykę realną: ukraińscy konserwatyści Galicji Wschodniej wobec II Rzeczypospolitej (1923—1930), [w:] Między pamięcią a zapomnieniem: trauma postkomunistyczna, red. A. Matusiak, Wrocław 2013, s. 39–54. Ідея незалежності України й українсько-польський конфлікт на прикладі публіцистики Осипа Назарука (1907—1919), [в:] Студії з україністики, т. XII, ред. Р. Радишевський, Київ 2012, с. 77–85. Значення Києва у художній та публіцистичній спадщині Осипа Назарука, [в:] Київські полоністичні студії, т. XIX, red. Г. Астаф'єв [et al.], Київ 2012, с. 472—476. Międzynarodowe Działania Ukraińskiej Reprezentacji Parlamentarnej w sprawie wydarzeń 1930 r. w Galicji Wschodniej, [w:] Kultury Wschodniosłowiańskie — oblicza i dialog. Rosja-Ukraina-Białoruś, red. A. Chudzińska-Parkosadze, Poznań 2009, s. 33–40. «Biuletyn Polsko-Ukraiński» wobec polskich władz państwowych (1932—1938), [w:] Київські полоністичні студії, т. XVIII, red. Р. Радишевський, Київ 2011, s. 42–48. Miłena Rudnyćka i jej droga do Sejmu RP na tle przemian ideowo–politycznych ukraińskich narodowych demokratów oraz rozwoju ukraińskiego ruchu kobiecego w Galicji Wschodniej (1918—1928), [w:] Materiały z XVI Ogólnopolskiego Zjazdu Historyków Studentów, red. A. Świątek [et al.], t. VIII, Kraków 2008, s. 41–62.
Рецензії Spotkanie po latach. O książce Obertyn. Opowieści o życiu miasteczka (Обертин,. ןיטרעבאָ Оповіді про життя містечка), «Nowa Europa Wschodnia» 2019, nr 3–4, s. 184—187. Rafał Kowalczyk, Swietłana Grela-Krawczenko, Przemysław Waingertner, Majdan. Drugie narodziny narodu, Łódź 2015, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, ss. 304 [recenzja], «Dzieje Najnowsze» 2018, nr 4, s. 302—306. Vladimir Rafejenko, Dlouhé časy, przeł. Alexej Sevruk, «PLAV — měsíčník pro světovou literaturu» 2018, nr 10, s. 51–52. Mariusz Sawa, Ukraiński emigrant: działalność i myśl Iwana Kedryna-Rudnyckiego (1896—1995) [recenzja], «Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe» 2017, nr 3, s. 216—218. Stalinista refleksyjny (Mirosław Szumiło, Roman Zambrowski 1909—1977. Studium z dziejów elity komunistycznej w Polsce [recenzja], «Slavia Occidentalis» 2017, t. 74, nr 2, s. 189—193 Marta Studenna-Skrukwa, Ukraiński Donbas. Oblicza tożsamości regionalnej [recenzja], «Dzieje Najnowsze» 2015, z. 2, s. 223—226. Grzegorz Motyka, Cień Kłyma Sawura. Polsko-ukraiński konflikt pamięci [recenzja], [w:] Postkolonializm — tożsamość — gender. Europa Środkowa, Wschodnia i Południowo-Wschodnia, red. A. Matusiak, Wrocław 2014, s. 382—387. Сергій Єкельчик, Імперія пам'яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві [recenzja], [в:] Między pamięcią a zapomnieniem: trauma postkomunistyczna, red. A. Matusiak, Wrocław 2013, s. 327—331.
Наукові ґранти Індивідуальний дослідницький проєкт: Hałyczyna a Wielka Ukraina — miejsce wschodniej Galicji w ukraińskiej myśli politycznej i intelektualnej przed rokiem 1914. До 1 вересня 2018. Індивідуальний дослідницький проєкт: Miasto Lwów jako regionalne centrum ukraińskiego życia politycznego II Rzeczypospolitej w 1928 r. До 15 грудня 2013. Індивідуальний дослідницький проєкт: Ukraińskie środowisko konserwatywne Galicji Wschodniej wobec państwa polskiego (1925—1930). До 15 грудня 2012.
Стипендії, стажування Запорізький університет, 2018, 2017 (стажування) Львівський університет, 2018 (стажування), 2013—2014 (стипендія) Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), 2012 (стажування)
Зовнішні зв'язки Олександра Іванюк. Марцін Ґачковський: «Мені подобається писати польською те, що хтось написав українською» Марцін Ґачковський: «Війна — це однозначність» Lviv BookForum2025: Нова енергія літератури
Примітки