«Вечірник, Полуночник і Світанок» — українська народна казка, що належить до чарівних казок. Вона входить до типу ATU 301 («Три викрадені принцеси») за класифікацією казкових сюжетів Аарне-Томпсона-Утера. Казка розповідає про трьох братів, народжених у різні частини доби, які вирушають на пошуки викраденої царівни, долаючи перешкоди у підземному світі. Тема включає мотиви героїзму, зради братів, допомоги від міфічних істот та перемоги добра над злом. Казка поширена в східнослов'янському фольклорі та має паралелі в казках інших народів.
Сюжет Жили-були чоловік і жінка, у яких народилося троє синів: перший — увечері, тому його назвали Вечірником; другий — опівночі, тож Полуночником; третій — на світанку, отже Світанком. Синочки виросли й пішли мандрувати світом, повертаючись додому лише у час, відповідний їхнім іменам: Вечірник — увечері, Полуночник — опівночі, Світанок — на світанку.
У царстві зникла царівна, і царські слуги порадили спитати про неї у братів, бо ті мандрують світом. Брати, дізнавшись, що вони рідні, вирішують разом шукати царівну. Вони знаходять гору з дірою до підземелля. Старші брати бояться спускатися, тож Світанок опускається на мотузці. У підземеллі він натрапляє на хатинку сліпих діда й баби, яких осліпили злі русалки. Світанок допомагає їм: ловить русалок і змушує принести цілющу воду, яка повертає зір. У подяку дід дарує чарівний меч, а баба радить перевірити мотузку каменем перед підйомом.
Далі Світанок знаходить царівну в печері, яку охороняє семиголовий змій. Він перемагає змія за допомогою меча та цілющої води від царівни. Брати витягують царівну нагору, але кидають Світанка в прірву, обірвавши мотузку. Світанок рятує орлят від сови, і вдячний орел виносить його нагору, харчуючись м'ясом і водою, а в кінці — навіть м'ясом з ноги героя, яку той зцілює.
Повернувшись, Світанок розкриває зраду братів за допомогою половинки персня від царівни. Цар виганяє старших братів, а Світанок одружується з царівною.
Варіанти та подібні казки Казка має варіанти в українському фольклорі, де імена братів пов'язані з часом доби: Вечірник (Вечірка, Вячорка), Полуночник (Полуношник) та Світанок (Зорянка, Зорька, Світовик). Цей мотив характерний для східнослов'янських казок і пов'язаний зі слов'янською міфологією, зокрема з Зорею — уособленням світанку.
Подібні сюжети є в російських («Зорька-молодець»), білоруських («Іван-утренник»), болгарських («Мрачил, Средвечер і Зорил»), сербських («Ноћило, Поноћило і Зорило»), грузинських («Іване Ціскарі») та інших казках. У них герої спускаються до підземелля, рятують принцес від драконів чи Кощія, стикаються зі зрадою та втікають за допомогою тварин (наприклад, орла чи вогнептаха). Казка поєднує елементи типів ATU 302 («Серце диявола в яйці») та ATU 313 («Чарівна втеча»).
В українській традиції казка входить до чарівних казок і вивчається в шкільних програмах з літератури для молодших класів.
Див. також
Українські народні казки Котигорошко Зоря (міфологія) Русалка Змій (міфологія)
Примітки
Джерела Войтович В. Антології українського міфу. 2006, Том 2, с. 155—156.