Міхаель Смусс (; , Вільне місто Данциг — ) — польський художник, який пережив Голокост. Одинз учасників повстання у Варшавському гетто.

Ранні роки Народився у Вільному місті Данциг 15 квітня 1926 року в сім'ї Девіда та Маргарет Рутів. Коли Смуссу було 6 років, нацистська Німеччина захопила місто. Нацисти заборонили єврейським дітям навчання в державній школі, Смусса вигнали зі школи, назвавши його «ворогом народу». Батько Смусса навчав його вдома, а коли Смуссу було 12 років вони переїхали до Лодзя.

1939 року, після захоплення нацистами Польщі, євреїв вивозили до Варшавського гетто. Через непорозуміння з паспортом Рут польська влада припустила, що вона є громадянкою Німеччини, що дозволило їй та сестрі Смусса, Фріді, знайти роботу. Смусса та його батька депортували до Варшавського гетто.

Голокост

Варшавське гетто

Батько Смусса мав зв'язки, які дозволили йому відкрити магазин у гетто. Протягом трьох років, проведених у гетто, Смусс допомагав єврейським підпільним рухам, зокрема Хашомер Хацаїр. Смусс працював на фабриці Германа Брауера на вулиці Налевки, де ремонтував військові шоломи та крав розчинник для фарби для руху опору, який використовували для коктейлів Молотова. Смусс також збирав зброю, яку британці скидали в сусідній ліс.

19 квітня 1943 року віддали наказ про ліквідацію євреїв, що залишилися у Варшавському гетто. Євреям вдалося на кілька днів витіснити українських солдатів, відправлених для ліквідації. Після того як нацисти відправили Юргена Штропа з солдатами за місяць їм вдалося викурити приблизно 700 бійців опору. Смусса з батьком не вбили, їх мали показати іноземним ЗМІ у таборі смерті Треблінка. Під час поїздки потягом Смусс переклав суперечку між німецькими офіцерами щодо потяга з викраденими робітниками аеропорту задля вигіднішої поїздки до табору смерті. Після суперечки робітників повернули.

Концентраційні табори та марш смерті Німецькі підрядники потребували робітників-механіків, Смусс добровільно віддав своїх друзів, батька та себе. Усіх їх перевели до концентраційного табору в Будзині. Однієї ночі в таборі начальник табору, Рейнгольд Фейкс, застрелив батька Смусса за спробу втечі. Смусс перебував ву небезпеці, оскільки Фейкс полюбляв стріляти в членів родин людей, яких він убив. Смусс попросив пальто покійного батька, але мав вигляд байдужого до смерті. Фейкс задовольнив прохання Смусса. Пальто використовували для контрабанди їжі.

У липні 1944 року Смусса з друзями відправили на авіазавод Messerschmitt. У серпні вони зробили коротку зупинку в концентраційному таборі Аушвіц, а потім прибули до концентраційного табору Флоссенбюрг. Йому дали номер 60109. Смусс навмисно неправильно назвав своє ім'я, тому німці подумали, що його звати «Сохеце Смусс». Смусс перебував у Флоссенбюрзі до квітня 1945 року.

Члени Шведського Червоного Хреста відправили машину швидкої допомоги, яка видала всім євреям буханець хліба і сказали, що їх обмінюють на німецьких солдатів, захоплених американцями, що було брехнею. Деяких євреїв відправили до концтабору Дахау, але американці розбомбили його, помилково прийнявши поїзд з німецькими солдатами. Єврейські в'язні відвезли тіла назад до крематорію. Після бомбардування розпочався марш смерті до Дахау. Коли американці наблизилися, німці втекли. Це дозволило Смуссу та його другу втекти до сараю в Штамсріді. Фермер з пістолетом наказав їм вийти, але зрештою почастував їх молоком і викликав американську швидку допомогу. Смусса доправили до лікарні Ідар-Оберштайн.

Після Голокосту Після виписки з лікарні Смусс знайшов свою маму та сестру в Лодзі. Побоюючись помсти з боку поляків, які неприязно ставилися до євреїв, Смусс з родиною переїхав до табору для біженців в американській зоні окупації в Німеччині. Пізніше емігрував до США на кораблі «Ліберті», оселившись у Нью-Йорку.

1956 року отримав атестат про повну загальну середню освіту та здобув ступінь з бухгалтерського обліку та податкового права в Міському коледжі Нью-Йорка. Через посттравматичний стресовий розлад проходив лікування, але стан його гіршав. 1979 року емігрував до Ізраїлю. Працював у готелі в Тель-Авіві, а також почав малювати. Деякі його роботи з колекції «Роздуми того, хто вижив» зберігаються у Музеї Голокосту Флориди, «Таймс оф Ісраель» назвала її «високо оціненою».

Зустрів свою дружину Руті у спа-центрі в Араді. Приблизно тоді ж Смусс приєднався до «Маршу живих». На честь Смусса зняли музичний фільм «Розфарбувати Землю». Смусс був останнім живим, хто пережив повстання у Варшавському гетто.

У вересні 2025 року нагороджений орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина». Помер 21 жовтня 2025 року у 99 років. Посольства Польщі та Німеччини написали відповіді на його смерть.

Примітки

Посилання