Джун Кетлін Локгарт (; 25 червня 1925, Нью-Йорк — 23 жовтня 2025, Санта-Моніка) — американська акторка, чия кар’єра тривала майже 90 років. Власниця двох зірок на Голлівудській алеї слави. Одна з останніх живих акторок «золотої доби Голлівуду», 100-річна довгожителька.

Життєпис Раннє життя Джун Кетлін Локгарт народилася 25 червня 1925 року в Нью-Йорку. Вона була донькою канадсько-американського актора Джина Локгарта та англійської акторки Кетлін Локгарт (до шлюбу Артур). Її дід, Джон Коутс Локгарт, був концертним співаком. Локгарт навчалася у Westlake School for Girls у Беверлі-Гіллз, Каліфорнія.

Кар'єра Дебют Локгарт у кіно відбувся у фільмі «Різдвяна історія» (1938), де вона знялася разом зі своїми батьками. Пізніше вона зіграла ролі другого плану у стрічках «Зустрінь мене в Сент-Луїсі» (1944), «Сержант Йорк» (1941), «Все це і навіть небо» (1940) та «Оленя» (1946). Вона отримала помітну роль у фільмі «Син Лессі» (1945), до теми якого повернулася через понад десятиліття у телесеріалі «Лессі».

Також була зіркою фільму «Жінка-вовчиця з Лондона» (1946). На театральній сцені Локгарт дебютувала у 8-річному віці, зігравши роль Мімсі у постановці «Пітер Іббетсон» Метрополітен-опери.

У 1947 році її виступ у п’єсі «Заради кохання або грошей» приніс їй перше велике визнання критиків, які називали її «кометою, що раптово з’явилася на Бродвеї».

У 1951 році вона зіграла у біографічній п’єсі Лоуренса Райлі «Kin Hubbard» поруч із Томом Юеллом. Локгарт активно працювала на телебаченні, зокрема знімалася у програмах «Appointment with Adventure», «Justice», а також у вестернах «Wagon Train», «Cimarron City», «Gunsmoke», «Have Gun – Will Travel» та «Rawhide».

У 1958 році вона виступила як оповідачка телевізійної постановки балету «Лускунчик» Джорджа Баланчіна (Playhouse 90).

Широку популярність акторці принесла роль Рут Мартін у серіалі «Лессі» (1958–1964). Після цього вона знялася у науково-фантастичному серіалі «Загублені в космосі» (1965–1968), де зіграла докторку Морін Робінсон, а також у фінальних сезонах ситкому «Petticoat Junction» (1968–1970). У наступні десятиліття Локгарт працювала на телебаченні та в озвучуванні: грала в серіалі «General Hospital»; озвучувала головну героїню Марту Дей в анімаційному серіалі «These Are the Days» (Hanna-Barbera, 1970-ті); була ведучою телевізійних трансляцій конкурсів «Міс США», «Міс Всесвіт», Параду троянд і Дня подяки.

Серед інших її ролей: міс Вілтроут у серіалі «Full House» (1991); камео у фільмі «Загублені в космосі» (1998); місіс Кініскі у серіалі «The Drew Carey Show» (2002); участь у фільмах «Holiday in Handcuffs» (2007) і «Wesley» (2007), де зіграла Сюзанну Веслі. У 2014 році Локгарт брала участь у зйомках відеогри Tesla Effect, що поєднувала живу зйомку та комп’ютерну графіку.

Особисте життя У 1951 році Локгарт одружилася з Джоном Ф. Мелоні. У шлюбі народила двох дочок — Енн Кетлін і Джун Елізабет. Пара розлучилася у 1959 році, після чого Локгарт одружилася з архітектором Джоном Ліндсеєм, шлюб з яким розпався у 1970 році.

Локгарт сповідувала католицизм. У 1985 році вона разом із донькою Енн і акторкою Кей Ленц зустрілася з папою Іваном Павлом II.

Акторка цікавилася американською політикою, зокрема президентськими кампаніями. На запрошення журналіста Меррімана Сміта вона подорожувала з кандидатами Двайтом Ейзенгавером і Едлаєм Стівенсоном у 1956 році, а також брала участь у кампанії 1960 року.

Локгарт була прихильницею рок-музики — за словами її колеги Білла Мамі, вона брала його та Анжелу Картрайт на концерти The Allman Brothers Band у клубі Whisky a Go Go. У 1970 році, під час виступу у телешоу The Virginia Graham Show, вона відкрито заперечила ведучій проти моралізаторства щодо ЛГБТ-людей.

Вона відзначила свій 100-річний ювілей 25 червня 2025 року і померла природною смертю 23 жовтня 2025 року у своєму будинку в Санта-Моніці, Каліфорнія.

Визнання

У 1948 році Локгарт отримала спеціальну премію Tony Award у категорії «Найкращий дебютант» за роль у п’єсі «За кохання чи гроші». У 2008 році вона передала нагороду до Смітсонівського інституту, де її експонують у Національному музеї американської історії. Була двічі номінована на премію «Еммі»: у 1953 році — за найкращу жіночу роль та у 1959 році — за головну роль у драматичному серіалі. Має дві зірки на Алеї слави в Голлівуді: за внесок у кінематограф (6323 Hollywood Blvd) і за внесок у телебачення (6362 Hollywood Blvd). Обидві зірки були відкриті 8 лютого 1960 року. У 2013 році NASA відзначило Джун Локгарт медаллю Exceptional Public Achievement за популяризацію космічних досліджень і натхнення громадськості.

Примітки

Посилання