Ковальський Юрій Іванович (1 травня 1938, с. Суховоля) — український журналіст, поет, автор гімну міста Новограда-Волинського (нині — Звягеля), член Національної спілки журналістів України. Перший редактор газети «Звягель-інформ». Посмертно нагороджений орденом «Звягель» і удостоєний звання Почесного громадянина міста.
Біографія Народився Юрій Ковальський 1 травня 1938 року в селі Суховоля Новоград-Волинського району в родині хліборобів. Його батька було розстріляно радянською владою ще до народження сина — у 1937 році, а реабілітовано лише у 1958-му. Це стало тяжкою і незагойною раною в сім’ї.
Дитинство поета припало на важкі воєнні та повоєнні роки. Він пережив нестатки, холод і голод, багато працював змалку, але зберіг любов до рідного поліського краю. У дитинстві долав пішки 8 кілометрів до школи, адже у рідному селі її не було. Попри труднощі, тягнувся до книжок і знань.
Після закінчення Піщівської середньої школи у 1956 році через матеріальні причини не зміг одразу отримати атестат зрілості й вступити до університету. Певний час працював завідувачем клубу, активно займався художньою самодіяльністю та почав друкувати свої перші вірші у районній пресі.
Відслуживши на флоті, вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1969 році.
Професійна діяльність З 1961 року працював кореспондентом, а згодом — відповідальним секретарем районної газети «Радянський прапор» (нині — «Лесин край»). У 1993–1997 роках був першим редактором новоствореної газети «Звягель-інформ», яка відіграла помітну роль у культурному житті регіону.
Юрій Ковальський був не лише журналістом, а й активним організатором літературного життя. Від початку проведення свята літератури та мистецтв «Лесині джерела» протягом десяти років був його постійним ведучим і натхненником. Підтримував молодих авторів, поетів і журналістів, для багатьох став творчим наставником.
Творчість Юрій Ковальський — автор поетичних творів, пройнятих любов’ю до рідного краю, людини та праці. Його вірші друкувалися у газетах «Літературна Україна», «Радянська Житомирщина», журналі «Ранок».
Став автором слів гімну міста Звягеля, який нині є офіційним символом міста.
Основні збірки поета — «Зимові квіти» (1998), «Прозріння» (2004), «Днів моїх полічено хвилини» (2005) та «Вибрані твори» (2008) — були видані вже після його смерті завдяки зусиллям родини, друзів і міської громади.
Особисте життя Юрій Іванович був одружений із Галиною Ковальською. Разом вони виховали двох дітей — Юрія та Лесю. Сім’я поета відома своєю творчою активністю та участю у культурному житті міста.
Вшанування пам’яті Помер 9 червня 1997 року у віці 59 років. Похований у місті Новоград-Волинський.
Його ім’ям названо одну з центральних вулиць міста, а також Центральний бібліопростір Звягельської бібліотеки. Щороку проводяться Вечори пам’яті поета, на яких звучать його поезії та пісні.
Посмертно нагороджений орденом «Звягель» (2005) та відзначений званням Почесного громадянина Новограда-Волинського (2007).
Твори Гімн Звягеля:
(слова Юрія Ковальського)
Де висока круча, скеля стрімка,
Голосисті дзвони небо торка,
Слава сивих віків, гордих батьків
Плине, наче Случ-ріка.
Ми твої, Возвягелю, дочки й сини,
Рідна Леся з нами сонцем весни.
Слово правди звучить і пломенить,
Наші душі боронить.
Молодої волі стелиться шлях,
Ключ від щастя долі в наших руках.
Піднімайся, рости, садом цвіти,
Слався, місто, у віках!
Поезія Люблю травину і пташину,
Случ, поле, ліс — це все моє,
Та найпалкіш люблю Людину,
Що на добридень подає,
І слово, й руку роботящу,
В долоні лагідне тепло.
Цей світ стократно став би кращий,
Коли б Людей більше було.
Примітки
Джерела