Арманд фон Альберті (; 31 жовтня 1866, Ульм — 13 березня 1919, Ульм) — німецький офіцер, оберст Вюртемберзької армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Життя Арманд фон Альберті був сином майбутнього генерала піхоти Фрідріха Людвіга фон Альберті (1838—1914).
Арманд фон Альберті вступив до Гренадерського полку «Королева Ольга» (1-й Вюртембергський) № 119 Вюртембергської армії у Штутгарті 15 вересня 1886 року як фанен-юнкер, де також служив його батько.10 лютого 1888 року його підвищено до другого лейтенанта. З 1891 року до принаймні 1894 року він був призначений ад'ютантом ландверного округу Ройтлінген. 14 лютого 1895 року він став першим лейтенантом, а 12 вересня 1902 року був підвищений до гауптмана і став командиром роти.
Принаймні до травня 1911 року він був командиром 5-ї роти 119-го гренадерського полку. З 23 травня 1911 року, у званні майора, Альберті перебував у ад'ютантському відділенні 13-го армійського корпусу (Штутгарт). У 1914 році він став командиром батальйону 120-го піхотного полку. У 1915 році його призначили до Військового міністерства.
З 26 грудня 1915 року до своєї смерті в 1919 році Альберті був командиром 122-го фузилерського полку. Під його командуванням полк спочатку воював на Балканах, потім у 1916 році прибув до Галичини, а пізніше до Курляндії. На початку 1917 року полк був переведений на Західний фронт, того ж року був під Верденом, на початку 1918 року брав участь в операції «Міхаель», а того ж року брав активну участь у битвах на Соммі та у Фландрії. 6 червня 1916 року його підвищили до оберстлейтенанта як командира полку, а 20 серпня 1918 року — до оберста.
Нагороди Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест (Австро-Угорщина; не пізніше травня 1911) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Pour le Mérite (8 листопада 1918)
Примітки