Cosmoglotta, у 1922—1926 роках Kosmoglott (від 'світ' + 'мова'; «всесвітня мова») — часопис на плановій мові окциденталь (інтерлінгве). Офіційний орган Interlingue-Union.

Історія Часопис був заснований Едгаром де Валем у 1922 році під назвою «Kosmoglott» як орган однойменної асоціації міжнародної мови, заснованої ним та Якобом Лінцбахом у Таллінні роком раніше як відродження в незалежній Естонії російського товариства «Космоглот» (1918—1921, Петроград), членами якого вони були.

Як і петроградський попередник, талліннський «Космоглотт» ставив за мету наукове й філософське вивчення проблеми всесвітньої мови (mondilingue) взагалі та міжнародної мови (lingue international) зокрема, аналіз конкретних спроб вирішення цієї проблеми та заохочення до неї нових авторів і широких мас. Відповідно й журнал був мовно нейтральним, відкритим до дискусій та презентації різних лінгвопроєктів і містив матеріали на них, попри те, що переважна більшість статей була новоствореною де Валем мовою окциденталь, як і вихідні дані. Навіть його назва була не окцидентальською (тоді б вона починалася з літери «C»), а відтворювала назву товариства в усталеній міжнародній формі. З 7 по 22 номер (серпень 1922 — травень 1924) часопис навіть був органом одразу двох інтерлінгвістичних організацій, презентуючи, разом з «Космоглоттом», «Академію міжнародної мови» (Academia pro Interlingua), що просувала мову інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне). З іншого боку, вже перший номер містив звернення до Ліги Націй з меморандумом стосовно питання міжнародної мови, яке певною мірою відходило від цих принципів, приховано критикуючи мови есперанто та ідо, а також саму ідею мовного автономізму, орієнтуючи на проєкти натуралістичного типу (до яких відноситься й окциденталь).

У перший рік журнал виходив щомісячно, надалі формально раз на два місяці, при цьому з кінця 1923 по середину 1925 номери стають спарованими, з відповідною періодичністю.

З початку 1924 року на тлі успіху окциденталя, до якого долучилося чимало колишніх прихильників ідо, та фінансування видання групою окциденталістів, зацікавлених не у вільній полеміці, а в просуванні власної мови, часопис починає перетворюватися на суто окциденталістський, друк матеріалів про інші мови стає платним. В кінці цього ж року замість «Академії міжнародної мови» співпредставником стає чеське окциденталістське товариство «Федералі», з початку 1925 року до них приєднується новозаснований Дослідницький комітет Міжнародної допоміжної мови (Li Comité Explorativ por li Lingue International Auxiliari, CELA), статут якого встановлював окциденталь своєю офіційною мовою. Кількість матеріалів іншими мовами в журналі поступово зменшується, дискусії набувають форми однобічної критики ідо та інших проєктів. Паралельно товариство «Космоглотт» переживає занепад і в 1928 році припиняє існування.

Як розвиток нових тенденцій у 1927 році (номер 38) видання журналу переходить з Таллінна до Австрії, віденського району Мауер, який зараз є частиною Лізінга. Назва змінюється на окцидентальське Cosmoglotta, сам часопис теж стає повністю одномовним і служить поширенню окциденталя. Перший рік, як рудимент «нейтральної» традиції, він виступає органом Міжнародної асоціації космоглоттики, але вже в 1928 році вона перейменовується в Occidental-Union.

Останній талліннський і перший віденський роки (1926—1927) раз на два місяці виходив також «науково-літературний» додаток з текстами на окциденталі широкої тематики, переважно перекладами. По тому «Cosmoglotta» два роки виходить щомісячно, поєднуючи мовні та організаційні питання з матеріалами на загальні теми для мовної практики. Але період фінансової стабільності закінчився зі спадом хвилі зацікавленості новою мовою та смертю у 1931 році двох основних спонсорів, Ганнса Гербігера з Відня, та Г. А. Мура з Лондона, після якої часопис знову був вимушений покладатися на доходи від передплати та перевидань. В 1934 році періодичність знову збільшується порівняно з попередньою двомісячною, але друкарські витрати залишаються істотними. У 1935 році оголошується, що, крім звичайного двомісячника, передплатники отримуватимуть щоквартальні випуски-бюлетені, надруковані на мімеографі, зміст яких зосереджуватиметься на мовних та організаційних питаннях і новинах окциденталістської спільноти. Спочатку вони називалися «Cosmoglotta-Informationes», але невдовзі в «шапці» залишилося лише «Cosmoglotta», хоча через різницю в тематиці та дизайні ці числа вважалися окремим виданням і мали власну наскрізну нумерацію. Вони отримали назву «Cosmoglotta [serie] B» (а «старше», типографське видання, відповідно, «Cosmoglotta [serie] A»). З 1937 року стають двомісячними, відновивши таким чином щомісячну періодичність загального часопису без суттєвого збільшення видатків.

Перед Другою світовою війною окциденталісти разом з прихильниками інших планових мов, були заборонені в Німеччині, Австрії та Чехословаччині, тобто саме там, де переважно й проживали. Вони перебували під наглядом гестапо, яке також знищувало друковані матеріали. З початком війни у вересні ​​1939 року випуск часопису припинився. Окциденталістська активність напівофіційно продовжувалася лише в нейтральній Швейцарії та Швеції. У серпні 1941 року відновлюється з щомісячною періодичністю видання ротапринтної «Cosmoglotta B», яке триватиме по 1950 рік включно. З 1946 року, після закінчення війни та відновлення контактів, починає виходити й «Cosmoglotta A».

У 1949 році мова офіційно перейменовується в інтерлінгве, Occiental-Union — на Interlingue-Union, відповідно змінюються й вихідні дані «Cosmoglotta». Занепад окциденталістського руху й перехід багатьох у лави прихильників новоствореної мови інтерлінгва позначився на подальшій долі часопису. З другого півріччя 1951 року він знову зменшує щомісячну періодичність до двомісячної, з 1962 року — до щоквартальної. Журнал видається ротапринтно, низьким накладом, переважно для бібліотек. У 1980-х роках фактично стає нерегулярним альманахом.

З відновленням інтерлінгве-спільноти в інтернеті в кінці 1990-х відроджується й видання часопису. На даний час він виходить піврічно, середнім обсягом 16 сторінок. В жовтні 2025 року вийшов перший номер неофіційного додатку Cosmoglotta Comunité, присвяченого широкій тематиці.

Редактори 1922—1926 Едгар де Валь (Kosmoglott) 1927—1930 Енгельберт Пігаль (Cosmoglotta) 1931—1932 AZ Ramstedt, Bertil Blomé 1933—1950 Рік Бергер 1951—1957 Інститут інтерлінгве 1958—1985 Альфонс Матейка 1985—2000 Адріан Дж. Пілгрім 2000-дотепер: Бедржих Плавец

Посилання

Джерела Архів номерів 1927—1950 Архів номерів серії B, 1935—1950 Архів у текстовому форматі Текстовий архів за 1927—1942 роки Текстовий архів за 2000—2004 роки Усі доступні номери з 1922 по 2025 роки