Останні орли – історичний роман українського письменника Михайла Старицького, опублікований у 1901 році.
Історія створення Задуманий автором твір був написаний ним у співавторстві із донькою, Людмилою Старицькою-Черняхівською, яка, через хворобу батька, писала окремі частини відповідно до його вказівок. Також деякі частини роману, під диктовку М. Старицького, були написані його іншими родичами. Написані розділи надсилались до газети для подальшої публікації.
Вперше роман був надрукований у газеті "Московский листок" російською мовою під назвою "Последние орлы". Написання творів російською відбувалося через цензурні заборони, дію Валуєвського циркуляру та Емського указу.
"… я примушений писати по-російськи романи й повісті з українського життя…", – зазначав з цього приводу М. Старицький.
У 1968 році твір, перекладений українською Микитою Шумилом та Євгеном Михайлюком, був опублікований видавництвом "Дніпро".
Сюжет Роман висвітлює події часів Коліївщини, що є основною темою твору, та має декілька сюжетних ліній.
Відлік подій починається з візиту козацького полковника Максима Залізняка до Лаври.
Залізняк готує повстання Правобережної України проти влади польської шляхти, збирає інформацію про настрої народу, налагоджує зв’язки із загонами гайдамаків та сотником Ґонтою, який очолює двотисячний загін надвірних козаків уманського управителя Младановича.
В своїй діяльності він спирається на підтримку українського духівництва, одним з провідників якого є настоятель Мотронинського монастиря Мельхіседек.
В свою чергу, Мельхіседек, задля припинення утисків з боку польської влади, католицької та уніатської церков, веде перемовини як з урядовцями Речі Посполитої, так і з російським урядом, сподіваючись на його підтримку.
Повстання починається після спроби католицького духівництва відібрати православну церкву у селі Лисянка та розправи над селянами, які намагаються чинити спротив. Повсталі селяни приєднуються до гайдамаків під загальною командою Максима Залізняка. Їм на допомогу приходять запорожці з Лівобережної України; пристає із своїм чисельним загоном Гонта. Повсталі захоплюють Чигирин, Смілу, Умань, поширюючи свій успіх на край від Білої Церкви до кордонів Запоріжжя.
Окремою лінією в романі проходить доля вигаданого персонажа, козака Найди, походження якого оповите таємницею. Вихований на Січи, один з найкращих її лицарів, він раптово опиняється у монастирі, намагаючись усамітнитися від світу. Зрештою Найда приєднується до повстання, стає надійним помічником Залізняка, але гине у вирі боротьби разом із своєю коханою на ім’я Дарина при спробі захопити Лисянський замок.
Визвольний рух, не отримавши жаданої підтримки, незабаром зазнає поразки, гинуть його очільники Максим Залізняк та Іван Гонта.
Сприйняття За оцінкою Надії Левчик, кандидата філологічних наук, саме у романі "Останні орли" М. Старицький найбільш переконливо розкрив неприйнятність силового вирішення проблем та показав наскільки знецінюється життя людини під час війни.
На думку Олесі Ісаюк, докторки гуманітарних наук, незважаючи на певні недоліки, "… книга насправді – про загибель старого світу та перевагу тих, хто відкритий до світу нового, націлений одночасно на відкритість до іншого та збереження власної ідентичності".
Примітки