Генна́дій Анато́лійович Молча́нов (нар. 5 серпня 1960, Миколаїв) — український письменник, журналіст, художник та ветеран бойових дій на сході України.
Життєпис Народився і виріс у Миколаєві. Після закінчення середньої школи №28 здобув фах кравця чоловічого та дитячого верхнього одягу. Навчався у Київському національному університеті культури і мистецтв, але не закінчив його.
Серйозно займатися літературною творчістю почав з 1996 року. Сам він з гумором описував своє покликання як «письменницьку болячку», проти якої немає ліків. Уже перша його п'єса «Черговий ранок» принесла йому визнання — перемогу на обласному конкурсі молодих митців «Золота арфа». Працював журналістом у різних виданнях.
Участь у російсько-українській війні На початку 2015 року, у віці 54 років, Геннадій Молчанов добровільно прийшов до військкомату, щоб долучитися до захисту України. Як він сам пояснював, це був його обов'язок як українця та «польове дослідження» для письменника.
Його призначили до мінометної батареї 93-ї окремої механізованої бригади. Протягом одинадцяти місяців (з березня 2015 по лютий 2016) він воював у селищі Піски, що стало однією з найгарячіших точок на карті бойових дій поблизу Донецького аеропорту.
Війна кардинально змінила його світосприйняття та творчість. За його словами, його «„рожеві окуляри“ розбилися вщент на полі бою», і він перейшов від алегоричних творів до реалізму. З Пісків він привіз двох собак-побратимів — Анфісу Петрівну та Бусоль, яка втратила лапу під час обстрілу. Вони стали героями його книги «Перемир'я».
Ще одним символічним епізодом стало те, як Молчанов проніс через війну знайдене на смітнику ювілейне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1939 року. На його вільних сторінках він зібрав близько 200 підписів побратимів, а після демобілізації передав книгу до Національного військово-історичного музею України.
Творчість Література Геннадій Молчанов відомий своїми творами в жанрах гумору, фарсу, сатири та фантастики. Його п'єса «Черговий ранок» (1996) стала лауреатом премії «Золота арфа». Роман «Ножни» (пародія на фентезі) та повість «Стуком повниться земля» у 1998–1999 роках номінувалися на престижні премії в галузі фантастики «Бронзовий равлик» та «Інтерпрес-кон».
Військовий досвід знайшов відображення в романі «Перемир'я. Польові дослідження війни» (2018), де детально описано один день із життя мінометників під час так званого перемир'я в Пісках.
Живопис Малювати Геннадій Молчанов почав у 1990-х роках як художник-самоук. Свій стиль він називає «стилем Геннадія Молчанова», а картини — «книгами на полотні», підкреслюючи їх глибокий зміст. У його доробку понад 80 робіт, з них 15 були створені на передовій, часто на підручних матеріалах, знайдених у зруйнованих будівлях.
Через брак місця у квартирі, він створив унікальну художню галерею просто у під'їзді свого будинку, де розмістив близько 25 картин, написаних у період з 2006 по 2020 рік.
У жовтні 2019 року відбулася його перша персональна виставка «Емоція» в Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького. Згодом були й інші виставки, зокрема «День мого міста» (2022) та «Побратими» (2022), присвячена його врятованим з фронту тваринам.
Нагороди та визнання Лауреат обласного літературного конкурсу «Золота арфа» (1996). Володар відзнаки «Поза форматом» (Миколаїв, 2022) — перший у місті. Номінант премій «Бронзовий равлик» та «Інтерпрес-кон» (1998, 1999).
Бібліографія Окремі видання Правди різні, а Істина – одна: збірка прозаїчних творів (Миколаїв: Іліон, 2007) Готель «Ковток Незалежності»: роман (Київ: Зелений пес, 2008) Перемир'я. Польові дослідження війни: роман (Миколаїв: Іліон, 2018) Друкувався в літературних журналах «Порог» (Кропивницький), «Склянка Часу*Zeitglas» (Канів-Мьонхенгладбах), «Соборна вулиця» (Миколаїв) та колективних збірках «Сліпий василіск» (Харків, 2000), «Миколаївське небо» (Київ, 2006), «Живлюща сила ємигії» (Миколаїв, 2019) та інших.
Примітки