Карл Гебгард Адольф Герман Ріхард фон Лафферт, приблизно з 1914 року — фон Лафферт-Вольдек (; 25 березня 1852, Бюккебург — 8 вересня 1920, Дрезден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Саксонської армії.

Біографія Карл фон Лафферт походив з мекленбурзької гілки патриціанської родини фон Лафферт з Брауншвейг-Люнебурга. Він був сином Карла фон Лафферта, ганноверського податкового директора, та його дружини Клари, уродженої фон дер Вензе, і мав п'ятьох братів і сестер, включаючи саксонського генерала кінноти Максиміліана фон Лафферта.

Лафферт навчався в реальному училищі та гімназії в Целле, а з 1 квітня 1868 року — в Дрезденському кадетському домі. На початку війни проти Франції його було призначено фенріхом до 4-го піхотного полку № 103 Саксонської армії. Він брав участь в облозі Парижа. Після попереднього Версальського миру наприкінці березня 1871 року його було підвищено до другого лейтенанта. До кінця квітня 1884 року він дослужився до гауптмана та командира роти. Того ж року його перевели до 2-го гренадерського полку № 101 «Імператор Вільгельм, король Пруссії», де у 1894 році він отримав звання майора та командира батальйону. Після подальшого підвищення до оберстлейтенанта у 6-му піхотному полку № 105 «Король Вільгельм II Вюртембергський» у 1898 році, він дослужився до оберста та став командиром 5-го піхотного полку «Кронпринц» № 104 у 1900 році. 23 квітня 1904 року Лафферта перевели з армії до офіцерського корпусу, а 19 червня 1904 року, отримавши звання генерал-майора, призначили до Бауцена командиром 5-ї піхотної бригади № 63. 20 березня 1908 року Лафферту було надано звання генерал-лейтенанта запасу та право носити форму, а його прохання про вихід на пенсію було схвалено. Його внесли до резервного списку з пенсійним забезпеченням.

Після виходу на пенсію він присвятив себе розвитку автомобільної та дирижабльної промисловості в Королівстві Саксонія та став членом Королівського саксонського автомобільного корпусу в 1911 році, а з 1914 року він входив до складу його виконавчого комітету. Він також був активним членом Саксонської асоціації подорожей на дирижаблях, де в 1918 році обіймав посаду другого голови. Він використовував прізвище «фон Лафферт-Вольдек» через фідеїкоміс.

Після початку Першої світової війни його було призвано на службі, і він спочатку командував запасною 5-ю піхотною бригадою №63. Невдовзі він став командиром Королівського саксонського добровольчого автомобільного корпусу. У 1920 році він загинув у велосипедній аварії після того, як його збив молодий велосипедист під час перетину Грюнерштрассе.

Нагороди

Орден Заслуг (Саксонія), командорський хрест 2-го класу (травень 1907)Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Sächsisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 19 vom 24. Mai 1907, S. 97.

Примітки