«Дванадцять синів і одна дочка» — українська народна чарівна казка, що розповідає про пригоди родини з дванадцятьма синами та однією дочкою, викраденою нечистою силою. Казка входить до традиції слов'янського фольклору з мотивами викрадення, героїчної боротьби та воскресіння. Вона відома з етнографічних збірок XIX—XX століть і є прикладом типової української чарівної казки з елементами демонології та сімейної етики.

Сюжет У казці описано сім'ю, де чоловік і жінка мають дванадцятьох синів та одну дочку. Одного дня сини йдуть у поле орати, а сестра має нести їм обід. Щоб уникнути блукання, брати прокопують борозну від хати до поля. Однак чорт зрівнює цю борозну та створює фальшиву, яка веде до його оселі. Дівчина йде нею й потрапляє в полон до нечистої сили, яка бере її за дружину.

Брати, чекаючи на обід, повертаються додому й дізнаються від матері про відправлення сестри. Одинадцять старших братів вирушають на пошуки, але чорт ловить їх, вбиває та ховає розрубані тіла в бочки. Наймолодший син Іван залишається з батьками. Згодом родина вирушає разом на пошуки. По дорозі Іван демонструє надлюдську силу, наприклад, заколюючи бика однією рукою та з'їдаючи його м'ясо з кістками.

Вони доходять до хати чорта, де сестра, тепер його дружина, ховає їх від повернення господаря. Чорт, відчувши чужих, влаштовує пастку з олов'яними галушками, які сам і з'їдає. Потім викликає Івана на боротьбу: у першому раунді чорт зариває героя по п'яти, у другому — по коліна, але в третьому Іван перемагає, зариваючи чорта по шию, і вбиває його. Іван знаходить бочки з тілами братів, поливає їх цілющою (живою) водою, воскрешає їх. Уся родина возз'єднується й повертається додому щасливо.

Варіанти та видання Казка відома в усній традиції та записана в етнографічних збірках. У збірці Бориса Грінченка Українські народні казки (1895—1900) з'являється варіант під назвою «Дванадцять братів». Інші варіанти включають: «Дванадцять братів і сестра» (бойківський варіант, записаний на Бойківщині, з акцентом на багатство родини та народження синів по черзі); «Дванадцять братів» (гуцульський варіант, з мотивами чарівного яблука для народження дітей).

Сучасні видання доступні в онлайн-збірках, таких як сайт Казки.org.ua, де подано класичний текст. Казка також адаптована в аудіоформаті (наприклад, на YouTube, читання Наталією Довлатовою, 2025).

Класифікація За міжнародною системою класифікації казкових сюжетів Аарне-Томпсона-Утера (ATU), казка належить до типу ATU 450 («Викрадення сестри дияволом» з варіантами викрадення нечистою силою), з елементами ATU 432 («Жива вода»), де воскресіння відбувається за допомогою чарівної води. Додатково, сюжет включає мотиви братнього пошуку (ATU 327 «Дванадцять мисливців») та боротьби з демоном (ATU 300—499).

В українській класифікації (СУС — Система українських сказок) казка відповідає типам СУС 300 («Переможець змія»), СУС 301 А В («Три підземні царства» з мотивами смерті та воскресіння в підземному світі) та СУС 302/313 (викрадення дівчини змієм/Кощієм з втечею). Ключові мотиви за індексом Томпсона: K1911.1 — диявол спокушає дівчину фальшивим шляхом; Q82 — убивство братів дияволом; F912.1 — воскресіння живою водою; B184.1 — боротьба з дияволом (заривання в землю).

Казка ілюструє типові для української демонології образи чорта як хитрого викрадача та героя-сироти (наймолодшого сина), що перемагає силою та допомогою магічних засобів. Аналіз у працях фольклористів підкреслює дидактичний характер: перемога добра над злом, значення сімейних уз та оптимізм через воскресіння.

Примітки

Джерела Мушкетик, Леся. Персонажі української народної казки. Київ: Український письменник, 2014. 360 с.