5-й гвардійський танковий корпус (, 5-й гв.тк) — оперативно-тактичне військове об'єднання, танковий корпус Червоної армії, який існував у роки німецько-радянської війни в період з лютого 1943 до вересня 1945 року.

Історія об'єднання 5-й гвардійський танковий корпус сформований на підставі наказу НКО СРСР № 57 від 7 лютого 1943 року про перейменування 4-го танкового корпусу, який мав почесне найменування «Сталінградський» за наказом Народного комісара оборони СРСР № 42 від 27 січня 1943 року, за бойові заслуги та вирішальну роль в операції «Уран» в Сталінградській битві. З'єднанням та частинам, що входили до складу 5-го гв. тк, загальновійськові номери присвоєно директивою Генштабу Червоної армії № 36594 від 14.02.1943 року.

12 лютого 1943 року 5-й гвардійський танковий корпус продовжував наступ на південний захід, щоб у складі 40-ї армії Воронезького фронту під командуванням генерала Філіпа Голікова взяти участь в операції «Зірка», розпочатій Червоною армією в напрямку Харкова. Танкісти генерала Кравченка досягли ще одного блискучого успіху; поки 3-тя танкова армія генерала Павла Рибалка атакувала та відкидала елітні дивізії Ваффен-СС, розгорнуті на схід від Харкова, 5-й гвардійський танковий корпус просувався з півночі, ставлячи під загрозу комунікації противника. Німці вирішили евакуюватися з міста, щоб уникнути ризику повторного оточення, і 5-й корпус увійшов до Харкова з північних районів, прибувши 16 лютого 1943 року на центральну Червону площу одночасно з танковими екіпажами генерала Рибалка.

Після визволення Харкова 5-й гвардійський танковий корпус залишався в бою та просувався на захід до Полтави, але контрнаступ, розпочатий фельдмаршалом Еріхом фон Манштейном 21 лютого 1943 року, раптово змінив хід подій. Радянські передові формування опинилися під загрозою оточення через контратаки німецьких танків і були змушені різко припинити наступ і перейти до оборони. Німці повернули Харків після кровопролитної битви 14 березня 1943 року. 5-й гвардійський танковий корпус перекинули на південь у спробі зупинити просування противника на північ від великого українського міста, але німецькі сили переважали, і падінню Бєлгорода не вдалося запобігти. 5-й гвардійський танковий корпус звільнив деякі оточені радянські частини, а потім відступив на північ.

Нарешті, 21 березня радянському Верховному командуванню вдалося зупинити контрнаступ противника завдяки втручанню сильних резервів, відкликаних з інших ділянок Східного фронту. 5-й гвардійський танковий корпус нарешті зміг перейти в резерв для переозброєння та посилення до участі в літній кампанії.

Директивою Ставки ВГК № 30147 від 14 липня 1943 року, танковий корпус, що діяв у складі 27-ої армії, передано до складу військ Воронезького фронту. 21 січня 1944 року корпус увійшов до складу 6-ї танкової армії 1-го Українського фронту. 4 березня 1944 року корпус увійшов до складу 2-го Українського фронту. З 8 травня по 20 серпня 1944 року та з 1 листопада по 3 грудня 1944 року перебував на доукомплектуванні в резерві фронту.

19 березня 1945 року корпус перепідпорядкований 3-му Українському фронту. 18 квітня 1945 року знову увійшов до складу 2-го Українського фронту.

У вересні 1945 року на підставі наказу НКО СРСР № 0013 від 10.06.1945 року корпус переформовано на 5-ту гвардійську танкову дивізію.

Командування

Командири гвардії генерал-майор танкових військ, з 7 червня 1943 року — генерал-лейтенант танкових військ Кравченко А. Г. (з 18.09.1942 до 24.01.1944); гвардії генерал-лейтенант танкових військ Алексєєв В. М. (з 21.01 до 25.08.1944), загинув у бою; гвардії генерал-майор танкових військ, з 19 квітня 1945 року — генерал-лейтенант танкових військ Савельєв М. І. (з 26.08.1944 до 03.09.1945).

Склад Управління корпусу 20-та гвардійська танкова бригада; 21-ша гвардійська танкова бригада; 22-га гвардійська танкова бригада; 6-та гвардійська мотострілецька бригада; 48-й окремий гвардійський танковий полк прориву; 390-й гвардійський самохідно-артилерійський полк; 375-й гвардійський важкий самохідно-артилерійський полк; 1458-й самохідно-артилерійський полк; 1416-й самохідно-артилерійський полк; 301-й легкий артилерійський полк; 391-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк; 454-й гвардійський мінометний полк. Корпусні частини: 4-й окремий гвардійський батальйон зв'язку; 21-й окремий гвардійський саперний батальйон; 227-ма окрема рота хімічного захисту; 4-та окрема гвардійська автотранспортна рота підвезення ПММ; 103-тя польова авторемонтна база; 86-та польова танкоремонтна база.

Відомі постаті корпусу

Військовослужбовці корпусу — Герої Радянського Союзу Бурмак Григорій Васильович Лисенков Олексій Максимович Осадчий Денис Матвійович Шолуденко Никифор Микитович Шутов Степан Федорович

Див. також 11-та бронетанкова дивізія (США) 90-та танкова дивізія (РФ, 1 формування) Танкова дивізія «Фельдгеррнгалле 2» 133-тя бронетанкова дивізія «Літторіо» Танкові війська України Бронетанкові війська Угорщини (1930—1945)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

5-й гвардейский танковый корпус

Література Завизион Г. Т., Корнюшин П. А. И на Тихом океане… — М.: Воениздат, 1967.