Порт Туапсе — російський морський торгівельний порт федерального значення на Кавказькому узбережжі Чорного моря.

Розташований при вершині бухти Туапсе, на південний схід від мису Кадош і включає ділянки водної поверхні в гирлах річок Павук і Туапсе.

До українських атак порт функціонував цілодобово, тут здійснювалися перевалка генеральних вантажів, нафти та нафтопродуктів, зерна, мінеральних добрив, сільгосппродукції, навантажувальних вантажів (вугілля, руди та ін.).

Історія Є найстарішим підприємством Туапсе. Датою заснування порту вважається 26 грудня 1898 — цього дня під захист новозбудованих берегових і рейдових молів у бухту увійшло перше торгове судно. До 1917 року постійно проводилися роботи з будівництва об'єктів морського порту, на той час він досяг меж сучасної акваторії.

На початку 1930-х років у порту був побудований причал довжиною 310 метрів, що отримав назву Широкий мол, що дозволило йому перетворитися на найбільший нафтоналивний порт у СРСР.

Восени 1941 року на базі порту сформовано Туапсинську військово-морську базу. Туапсинський морський торгівельний порт стає тимчасовою головною базою Чорноморського флоту. Тісний і незручний порт насилу справлявся зі своєю новою роллю. У ніч з 21 на 22 січня 1942 року розігрався шторм величезної сили, під час якого загинули 3 катери, викинуло на каміння і розбило хвилями корпус недобудованого тральника, великі пошкодження отримали крейсер «Молотов», есмінці «Смишлений» і «Бойкий», підводний човен «Гарпун», на кораблях загинули 19 моряків, велику шкоду було завдано портовим спорудам

Після війни інфраструктура порту було відновлено й вона набула подальшого розвитку. У 1956 році зі збільшенням причального фронту розпочалася перевалка експортно-імпортних вантажів. 1959 року в порту працювало 826 осіб.

У 1964 році було реконструйовано пасажирську пристань, збудовано новий морський вокзал. До порту почали заходити великі пасажирські судна. Розпочато будівництво об'єктів, які забезпечують постачання транспортних суден харчами.

У 1979—1985 роках завершено реконструкцію вантажного району Широкого молу, було серйозно оновлено службово-допоміжний портофлот, збільшено вантажообіг. До 1991 число працівників порту досягло 1650 осіб.

1994 року портом розпочато масове житлове будівництво у північно-західному районі Туапсе. Через 4 роки порт збудував нові будівлі свого адміністративно-господарського комплексу.

2004 року група ВАТ «Новолипецький металургійний комбінат» придбала мажоритарний пакет акцій ВАТ «Туапсинський морський торгівельний порт».

Опис Морський порт приймає судна з осадкою до 15 м, довжиною до 250 м та завширшки до 45 м. Є Зерновий та Нафтовий термінал. Судноплавство здійснюється у складних гідрометеорологічних умовах, що характеризуються періодичними резонансними горизонтальними коливаннями мас води (тягун), штормовими вітрами південних напрямків зі швидкістю понад 14 метрів за секунду та з висотою хвиль понад 2 метри. Порт не є місцем притулку для суден у штормову погоду. Лоцманське проведення суден обов'язкове.

У порту є можливість для поповнення запасів палива, продовольства, прісної води, приймання стічних та нафтовмісних вод, усіх категорій сміття, а також проведення ремонту обладнання та водолазного огляду судна.

Туапсинський нафтовий термінал розташований у межах акваторії морського порту Туапсе (Краснодарський край). Його експлуатує компанія АТ «Чорномортранснафта», що є частиною ПАТ «Транснефть». Об'єкт належить до ключових експортних терміналів півдня Росії, через який здійснюється відвантаження нафти на експорт через Чорне море. Потужність термінала становить близько 7 мільйонів тонн на рік.

Виробнича інфраструктура

Станом на 2021 рік перевалка вантажів здійснювалася 31 портальними кранами, 1 мостовим краном, 23 термінальними тягачами, 41 вилочними автонавантажувачами, 13 ковшовими автонавантажувачами та більш ніж 60 автомобілями внутрішньопортової механізації.

Торговий порт має 10 суден флоту.

Торговий порт має у своєму розпорядженні криті склади площею близько 6 тис. м², відкриті складські майданчики площею 61 тис. м².

Російське вторгнення в Україну Вночі на 2 листопада 2025 українські дрони вразили нафтовий термінал у порту Туапсе. Зафіксовано п'ять ударів безпілотників, спалахнув танкер і були виведені з ладу щонайменше чотири нафтоналивні стендери, що застосовуються для завантаження та розвантаження суден. Пошкоджень зазнали й будівлі порту.

Вночі проти 10 листопада 2025 року морські безекіпажні катери (БЕК) атакували порт Туапсе, пошкоджено один із причалів порту.

30 грудня 2025 року вночі на Туапсинському НПЗ почалася пожежа, також горів причал у порту.

Вночі проти 16 квітня 2026 року безпілотники Сил безпілотних систем ЗСУ завдали удару по порту Туапсе. Вогнем охопило нафтоналивний пірс, щонайманше три резервуари нафтобази та інфраструктуру, що з'єднує нафтобазу з портом; уламки впали на території підприємств морського порту. Атака тривала з 3:00 до 6:00 ранку; протягом 16 квітня пожежа посилилась, вогонь перекинувся на сусідні резервуари, збільшивши обсяги викидів чорного диму. Супутниковий сервіс моніторингу пожеж FIRMS зафіксував щонайменше дев'ять вогнищ у різних районах міста. Атаку підтвердив губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв. Порт Туапсе забезпечує до 25 % нафтового експорту Росії в Чорноморському басейні та до 10 % сумарного експорту нафтопродуктів країни.

В ніч 20 квітня 2026 БпЛА повторно атакували морський порт Туапсе, виникла пожежа. Губернатор Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку.

Примітки