Жан-Марі Жозеф Деготе (; 18 квітня 1866, Шарне — 31 жовтня 1938, Шарне) — французький воєначальник часів Першої світової війни, дивізійний генерал (1917).

Біографія Жан-Марі Жозеф Деготе народився 18 квітня 1866 року в Шарне у селянській родині. 7 березня 1887 року вступив до лав 31-го артилерійського полку, а потім отримав військову освіту у Сен-Сірі, який закінчив на 9-му місці з 435 курсантів. Після закінчення навчання приєднався до підрозділу зуавів у Тунісі. У 1895 році його прохання приєднатися до французької експедиції на Мадагаскар було відхилено, в результаті чого він взяв тримісячну відпустку. Під час цієї відпустки він супроводжував групу єзуїтів, які подорожували на Мадагаскар на цивільному пароплаві. Прибувши туди під час висадки французьких експедиційних сил, він був заарештований генералом Дюшеном, але полковнику Байю вдалося переконати своїх старших офіцерів звільнити Деготе та використати його мовні навички.

Деготе повернувся до Тунісу в березні 1896 року, де служив до 1899 року, коли вступив до Вищої воєнної школи (). Він приєднався до Байю під час його вторгнення в Китай, про що двічі відзначався в наказах. У 1905 році посів посаду командира дивізії в Алжирі. У 1906 році недовго був командиром 20-го корпусу, перш ніж повернутися до Зуавів, а потім у 1909 році повернувся до командування Алжирської дивізії.

У 1911 році брав участь в операціях у Західному Марокко під час Агадирської кризи, повернувшись до Франції в 1912 році з підвищенням до підполковника. Після навчання в Особливій військовій школі Сен-Сір його призначено начальником штабу IV армійського корпусу, з яким Деготе вступив у Першу світову війну.

На початку війни у ​​1914—1915 роках Жан-Марі Деготе був начальником штабу 4-ї армії. У серпні 1916 році присвоєне звання бригадного генерала і призначено командиром 1-ї Марокканської дивізії, яка вважалася однією з найкращих частин французької армії, з якою він успішно діяв у битвах на Соммі та в Шампані (1915—1916).

Перед битвою при Мальмезоні в жовтні 1917 став командиром XXI армійського корпусу. Відзначився при контрнаступі французької армії під фортецею Верден 20-26 серпня 1917 року, що закінчився відступом німецьких військ на вихідні позиції.

Після успіху німецького Весняного наступу 1918 року змінив у червні генерала Дені Огюста Дюшена на посаді командувача 6-ї французької армії, з якою взяв участь у Другій битві на Марні.

З вересня 1918 року Деготе служив у Фландрії начальником штабу бельгійського короля Альберта I. Після перемир'я знову очолив 6-ту французьку армію, з якою зайняв лівий берег Рейну. Брав участь у складанні військових статей Версальського договору.

У жовтні 1919 року Деготе став головнокомандувачем французької Рейнської армією та водночас членом Вищої військової ради. В 1923 Деготе виступав за повну окупацію Рура, після того як Німеччина не виконала своїх зобов'язань з виплати репарацій, і безпосередньо командував окупацією Рура. Останні роки своєї військової служби до 1931 року перебував на посаді командувача Альпійської армії, працював над зміцненням лінії Мажино на кордоні з Італією.

Див. також Максимілиан фон Прітвіц-унд-Гаффрон Зальца Антон Єгорович Герман Кусманек фон Бурґнойстедтен Генрі Г'юз Вілсон П'єр Рюффе Фернан Лангль де Карі

Примітки Джерела

Виноски

Посилання

Jean Degoutte 1866—1938

! colspan="3" style="background:#9966CC;" | Командування військовими формуваннями (установами)Франції