Джулія да Варано (, у шлюбі Джулія да Варано делла Ровере ; , Камерино, герцогство Камерино — , Фоссомброне, Урбінське герцогство) — принцеса з дому да Варано, дочка Джованні Марії да Варано, герцога Камерино. У своєму праві герцогиня Камерино. Перша дружина герцога Гвідобальдо II делла Ровере; у шлюбі — герцогиня Урбіно.

Біографія

Походження Народилася в Камерино 24 березня 1523 року. Була єдиною дитиною, що вижила, в сім'ї герцога Камерино Джованні Марії да Варано і його дружини Катерини Чибо. За батьківською лінією була онукою синьйору Камерино Джуліо Чезаре да Варано та Джованні Малатеста, дочки синьйора Ріміні Сіджизмондо Пандольфо Малатеста, знаному на прізвисько «вовк Романьї». По материнській лінії була онукою незаконнонародженого сина римського папи Інокентія VIII, графа Ферентілло Франческетто Чибо та Маддалени Медічі, дочки правителя Флоренції Лоренцо Чудового. Незабаром після народження Джулію да Варано хрестив єпископ .

Герцогиня Камеріно 1527 року помер герцог Джованні Марія да Варано. Спадкоємцем була його дочка, яка отримала інвеституру від римського папи Климента VII. Регентом за неповнолітньої герцогині стала її мати. Перед смертю батько заповідав видати Джулію заміж за Маттію, сина Ерколе да Варано, представника гілки сім'ї да Варано з Феррари, які мали тісні зв'язки із сім'єю д'Есте. Проте мати принцеси відмовилася виконати волю покійного чоловіка. За підтримку у боротьбі з родичами з Феррари, Катерина Чибо пообіцяла дочку за дружину герцогу Урбіно Гвідобальдо II делла Ровере. 14 грудня 1527 року в Тоді сторони підписали угоду, за якою після досягнення шлюбного віку Джулія мала вийти заміж за Гвідобальдо і принести посагу в 30 000 дукатів. За цією угодою її чоловік також ставав співправителем у герцогстві Камерино з половиною доходу від феоду.

Проти цього шлюбу виступив римський папа Павло III, який планував одружити з Джулією свого онука Оттавіо Фарнезе. Попри позицію Святого Престолу, 1534 року герцогиня-вдова Камерино видала заміж тринадцятирічну дочку за двадцятирічного герцога Урбіно. Відразу після цього понтифік зажадав повернути герцогство Камерино до складу Папської держави. 1536 року Джулія вимушено поступилася правом на володіння сім'ї да Варано римському папі Павлу III за 78 000 скудо. Після жорсткого тиску з боку Святого Престолу 1542 року герцог Урбіно також визнав права на герцогство Камерино за Папською державою.

Шлюб і нащадки У шлюбі з Гвідобальдо II делла Ровере народила двох дітей. Перший помер невдовзі після народження. Єдиною дитиною, що вижила, стала дочка (17.09.1544 — 1571), яка 1560 року одружилася з графом Федерико Борромео з Мілана, племінником римського папи Пія IV, а 1569 року вийшла заміж вдруге за Фердинандо Орсіні, герцога Гравіни.

Незабаром після народження другої дитини, 18 лютого 1547 року, Джулія да Варано померла і її поховали в церкві при монастирі Святої Клари в Урбіно. Під час ексгумації останків герцогині 1999 року дослідники виявили на них збереженим розкішне похоронне вбрання.

У культурі «» 1545 року пензля Тіціана зберігається в у Флоренції. Деякі дослідники вважають, що художник також зобразив герцогиню Урбіно на картині «Портрет дівчини в хутрі» 1535 року, яка знаходиться в Музеї історії мистецтв у Відні і на картині «Венера Урбінська» 1538 року, що входить до колекції галереї Уффіці у Флоренції. У зборах Галереї та музею міста Камерино зберігається дитячий портрет Джулії да Варано пензля Доссо Доссі.

Примітки

Посилання