Максиміліан Август Герман Юліус фон Лафферт (; 10 травня 1855, Ліндау — 20 липня 1917, Франкфурт-на-Майні) — німецький воєначальник, генерал кінноти Саксонської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Максиміліан був сином податкового директора Карла фон Лафферта та його дружини Клари, уродженої фон дер Вензе. Його старшим братом був саксонський генерал-лейтенант Карл фон Лафферт-Вольдек.

Він навчався у гімназії в Целле, у 1871 році вступив до Дрезденського кадетського корпусу, а 1 квітня 1874 року приєднався до 3-го піхотного полку №102 Саксонської армії в Ціттау. Через більш ніж два роки, 1 липня 1876 року, його перевели до 1-го гусарського полку «Король Альберт» №18. Там Лафферт служив полковим ад'ютантом з 1 листопада 1878 року. З 1 жовтня 1883 року по 30 квітня 1885 року його відрядили до Прусської військової академії в Берліні.

Згодом Лафферт повернувся на службу до свого полку і 20 травня 1885 року став командиром ескадрону. Лафферт обіймав цю посаду до переведення на посаду ад'ютанта 1-ї дивізії №23 17 липня 1889 року. Після майже п'яти років служби 24 січня 1894 року його було переведено до штабу 1-го гусарського полку № 18. 13 вересня 1899 року Лафферта було призначено командиром полку карабінерів. 24 липня 1903 року його було призначено командиром Гвардійського кавалерійського полку (1-й важкий полк), а потім 23 квітня 1904 року — командиром 3-ї кавалерійської бригади №32. 21 вересня 1907 року Лафферт став командиром 1-ї кавалерійської бригади № 23 і одночасно, з 1 жовтня 1907 року, виконував обов'язки інспектора школи верхової їзди. З 6 липня по 22 жовтня 1908 року генерал-лейтенантЛафферт недовго перебував на службі в резерві, а згодом був призначений командиром 40-ї дивізії (4-ї Королівської саксонської) у Хемніці.

28 листопада 1913 року Лафферт прийняв командування 19-м (2-м Королівським саксонським) армійським корпусом у Лейпцигу. Він обіймав цю посаду на початку Першої світової війни. Після мобілізації він очолив корпус у складі 3-ї армії на Західному фронті від річки Маас через Ену до Марни, де відзначився в битві. Потім він відіграв ключову роль у захопленні Лілля, а згодом воював переважно вздовж річки Ліс та на ділянці фронту навколо Лілля.

Лафферт раптово помер від інфаркту міокарда у Франкфурті-на-Майні під час відрядження. Його поховали на Північному цвинтарі Дрездена.

Сім'я У 1885 він одружився з Марією фон Вількен (6 травня 1861 — 6 березня 1935), онукою парфумера та миловарника Адольфа Нугліша.

Звання

Другий лейтенант (28 квітня 1874) Перший лейтенант (30 жовтня 1880) Ротмістр (20 травня 1885) Майор (24 липня 1893) Оберстлейтенант (16 листопада 1898) Оберст (23 березня 1900) Генерал-майор (28 жовтня 1904) Генерал-лейтенант (27 січня 1908) Генерал кінноти запасу (22 травня 1912) Генерал кінноти без патенту (12 вересня 1912) — 22 березня 1913 року отримав патент.

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу (14 вересня 1889) 1-го класу (19 вересня 1912) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу (1892) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (5 вересня 1896) 2-го класу (24 вересня 1903) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (7 квітня 1899) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (20 квітня 1900) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1907) командорський хрест 1-го класу (24 травня 1911) Орден Білого Сокола командорський хрест 2-го класу (17 квітня 1901) зірка до командорського хреста 2-го класу (21 червня 1907) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (21 квітня 1902) командорський хрест 2-го класу (23 травня 1905) командорський хрест 1-го класу (24 травня 1909) великий хрест (13 вреенся 1912) Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу (1904) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою (1 липня 1909) Орден Генріха Лева 1-го класу (1909) Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 1913) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (9 вересня 1914) командорський хрест 2-го класу (31 липня 1916) Pour le Mérite (1 вересня 1916)

Примітки

Література

Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2, S. 285–287. Das Königlich Sächsische Garde-Reiter-Regiment von 1880 bis 1918, S. 379ff

Посилання

Лафферт на сайті The Prussian Machine.