Турецький економічний бум 2000-х років (також відомий як Турецьке економічне диво) — це період стабілізації та зростання після турецької економічної кризи 2001 року. Між 2002 і 2007 роками економіка Туреччини мала середній темп зростання 7,2 %, що значно вище, ніж середній темп зростання протягом дев'яностих років. Турецька економіка почала свій період відносного процвітання під час фінансової кризи 2008 року та Великої рецесії. Економіка зросла на 8,8 % у 2010 році та на 9,2 % у 2011 році.«Turkey's economy: a story of success with an uncertain future». OSW. 2013-11-06. Retrieved 2018-11-10.

У Туреччині спостерігалося зниження рівня безробіття, підвищення рівня освіти та збільшення тривалості життя по всій країні. Постійне економічне зростання Туреччини протягом 2000-х років було зумовлене кількома факторами, включаючи низку реформ, започаткованих тодішнім міністром економіки Кемалем Дервішем.

Відновлення та прогрес після економічної кризи 2001 року

Запуск нових економічних програм Навесні 2001 року турецький уряд запровадив низку макроекономічних заходів у рамках нової економічної програми. Ці нові середньострокові заходи призвели до відновлення економіки країни та подальшого зростання реального ВВП у другому кварталі 2002 рокуMacovei, Mihai. «Growth and economic crises in Turkey: leaving behind a turbulent past?» (PDF). Economic Papers.. Найбільший внесок у зростання реального ВВП зробило відновлення внутрішнього попиту завдяки пожвавленню інвестиційного сектору.

Нова структура уряду та співпраця з Міжнародним валютним фондом Турецький уряд зазнав значних змін після загальних виборів 2002 року, коли до влади прийшла нова політична партія AKP, витіснивши партії DSP, ANAP та MHP, які мали політичну владу в 1990-х роках.«The November 2002 Elections and Turkey's New Political Era». www.washingtoninstitute.org. Retrieved 2018-11-10. Після цих виборів політичний ландшафт Туреччини став набагато менш різноманітним, оскільки AKP отримала більшість влади. Цей новий уряд уклав партнерство з Міжнародним валютним фондом, організацією, до складу якої входять 189 країн, метою якої є сприяння зниженню безробіття, економічній стабільності, фінансовій безпеці та збільшенню міжнародної торгівлі.«About the IMF». IMF. Retrieved 2018-11-10. У 2002 році Міжнародний валютний фонд погодився надати Туреччині позику в розмірі приблизно 16 мільярдів доларів протягом наступних трьох років з метою зниження державного боргу шляхом створення профіциту бюджетних доходів.Kahn, Joseph (5 February 2002). «I.M.F. Offers Turkey $16 Billion in Loan Aid». The New York Times. Retrieved 2018-11-10. Турецький уряд продовжив впровадження низки державних реформ, найважливішою з яких було прийняття цільового показника первинного профіциту державного сектора у розмірі 6,5 % від ВНП країни на 2003 рік і наступні роки.

Ознаки довгострокового зростання після 2004 року

Зростання приватних інвестицій, продуктивності праці та стабільне зростання Попри швидкі зміни, що відбулися після фінансової кризи 2001 року, були сильні ознаки подальшого довгострокового зростання після 2004 року. У 2002 та 2003 роках відбулося двозначне зростання приватних інвестицій. Хоча це зростання відбулося у 2002 та 2003 роках, приватні інвестиції можуть бути ознакою подальшого довгострокового зростання в країні.S. Khan, Mohsin; Reinhart, Carmen (1990-02-01). «Private Investment and Economic Growth in Developing Countries» (PDF). World Development. 18: 19–27. doi:10.1016/0305-750X(90)90100-C

Поряд зі зростанням приватних інвестицій у Туреччині, у країні також спостерігалося зростання продуктивності праці на ринках праці. Зростання приватних інвестицій та продуктивності працівників були двома важливими факторами, які, ймовірно, сприяли довгостроковому економічному зростанню Туреччини у 2004 році та надалі.

Зростання обсягів експорту У цей період, у 2002 та 2003 роках, Туреччина також зазнала поліпшення зовнішнього фінансування. З поліпшенням зовнішнього фінансування відбулися позитивні портфельні потоки в поєднанні з коштами, наданими Міжнародним валютним фондом, загальне збільшення інвестицій та збільшення валових іноземних резервів у країні. Зовнішні фінансові коригування та поліпшення, що були здійснені, у поєднанні зі збільшенням продуктивності праці, призвели до значного зростання внутрішнього виробництва в Туреччині. На початку 2000-х років турецька ліра зазнала значного знецінення, і разом із поліпшенням зовнішньої конкурентоспроможності та фінансів Туреччина зазнала зростання загального обсягу експорту.«Turkey's economy: a story of success with an uncertain future». OSW. 2013-11-06. Retrieved 2018-11-10. Загалом кількість продуктів, товарів та послуг, експортованих з Туреччини, за обсягом зросла приблизно на 7 % як у 2002, так і у 2003 році. Це збільшення експорту, ймовірно, відіграло важливу роль у зростанні Туреччини протягом 2000-х років, а також послужило індикатором майбутнього зростання після 2004 року.

Результати макроекономічної стабілізації Економічне зростання, яке пережила Туреччина, було б малоймовірним, якби не макроекономічна стабілізація, яку країна здійснила в період з 2002 по 2007 рік. З 2001 по 2007 рік Туреччина змогла зменшити запозичення державного сектора з приблизно 12 % ВВП до майже 0 % у 2007 році. Крім того, Туреччина досягла профіциту центрального бюджету близько 3 % у період з 2002 по 2007 рік, що дозволило країні мати майже збалансований центральний бюджет, починаючи з 2006 року.

Макроекономічна стабілізація також отримала підтримку з боку грошово-кредитної політики країни. Центральний банк вирішив зробити стабільність цін у країні пріоритетом і досяг успіху, оскільки річний рівень інфляції знизився з 54,2 % у 2001 році до близько 8,8 % у 2007 році. Цей успіх у грошово-кредитній політиці став ще одним елементом економічної стабілізації, якої Туреччина досягла з 2002 по 2007 рік.

Подальша криза З 2018 року Туреччина пережила нову валютну та боргову кризу.

Примітки