Заклад для невиліковно хворих та виздоровлюючих християн імені Антонія і Валерії Білінських — заснований у Львові польським шляхтичем, землевласником Антонієм Білінським у 1891 році. Проіснував до приходу радянської влади, яка ліквідувала шпиталь у 1946. Заклад відреставрували і повернули первісне значення інвестори Медичного центру Святої Параскеви у 2023 році. На території функціонує багатопрофільна лікарня Медичного центру Святої Параскеви.. У відреставрованому корпусі знаходиться адміністрація медзакладу, контакт-центр і конференц-зал.

Історія Рішення про будівництво шпиталю Антоній Білінський прийняв після смерті дружини у 1889 році. 1891 за участі духовенства і громадськості заклали наріжний камінь. За рішенням міської ради того ж року вулицю, де будувався заклад було прийнято перейментувати з Gródecko-Polna на Bilińskich у знак подяки благодійнику.

Благодійник Антоній Білінський виділив на будівництво близько 674 тисяч крон, що вистачило на побудову основних корпусів лічниці і впорядкування території. На підтримання закладу спрямовували його щорічний прибуток в об’ємі 34 тисячі крон. Частину споруд збудували за кошт магістрату та австрійського уряду. .

У газетах публікували оголошення про прийом охочих у заклад. Щоби потрапити у заклад потрібно було надати довідку про невиліковну хворобу, свідоцтво про хрещення і довідку про бідність та пройти конкурсний відбір. У хоспісі одночасно могло перебувати 31 чоловік і 29 жінок.

Шпиталь функціонував до 1946 року. Під час радянської окупації лікарню закрили, в будівлях, що вистояли дві війни, розташували завод телеграфної апаратури. У корпусах запрацювали цехи, територію заповнили агітматеріали: дошки пошани, портрети вождів і стенди.. З початком Незалежності територія запустіла і була занедбана.

Архітектура комплексу Територія закладу Білінських знаходилася на окраїні Львова неподалік залізничного вокзалу. Проєкт виконували такі відомі європейські архітектори і будівничі як Іван Левинський, Юзеф Яновський, Адольф Вайсс, Зигмунд Сулковський, Ігнатій Брунек, Людвік Бальдвін-Рамулт, Юліан Гохберґер, Кароль Боублік та Міхал Лужецький. Було втілено бездоганні рішення: композиція розташування корпусів на ділянці, внутрішнє розпланування, функціональна відповідність вимогам до медичних закладів, виразність об'ємно-просторового силуету, чистота стилю в декоративному оформленні фасадів та інтер'єру.

Примітки

Джерела