Поліантрацени — це поліциклічні ароматичні вуглеводні, похідні антрацену, що складаються з лінійно конденсованих ароматичних кілець. Поліантрацени використовують здебільшого у флуоресцентних детекторах та електрооптичних пристроях.

Антраценові полімери як пластикові сцинтилятори Деякі з перших досліджень полімерів, що містять антрацен, були опубліковані в 1950–1970-х роках, часто для застосування як пластикові сцинтилятори. Сцинтилятори — це матеріали, що випромінюють світло при збудженні іонізуючим випромінюванням. Виявляючи випромінюване світло за допомогою звичайних методів, можна виміряти інтенсивність іонізуючого випромінювання.

Полімер з антраценом як реакційноздатним фрагментом Антраценові групи в мономерах і полімерах використовувалися як реакційноздатні фрагменти для полімеризації, подовження ланцюга, модифікації полімерів, сполучення, циклізації та зшивання. Найпоширенішими реакціями є реакції Дільса-Альдера та фотодимеризація.

Основні реакції Дільса-Альдера, що включають антрацен, полягають у його сполученні з малеїмідами або малеїновими ангідридами. Ці реакції відбуваються через центральне антраценове кільце через циклоприєднання.

Нові матеріали Нові функціональні матеріали, починаючи від гідрогелів до полімерів з пам'яттю форми, були розроблені з антрил-полімерних систем завдяки їхній різноманітній фотохімічній реакційній здатності та чутливості. Світло як зовнішній стимул дозволяє дистанційно та точно просторово-часово контролювати матеріали без необхідності додаткових реагентів. Залежно від того, як були введені фотореактивні антраценові фрагменти, взаємодія антрил-полімерних систем зі світлом призводить до різних процесів, таких як полімеризація, циклізація та зшивання.

Фільтри на основі полімерів антрацену У відповідь на зростаючий інтерес до зниження рівня CO2 у атмосфері та важких металів у воді, нові поліамінальні полімерні мережі були ефективно синтезовані за допомогою однореакторної реакції поліконденсації меламіну та 9-антраценкарбоксальдегіду. Параметр пористості поліаміналю був досліджений та застосований для адсорбції CO2 та видалення важких металів. Для підтвердження формування полімерної структури були використані інфрачервона спектроскопія з перетворенням Фур'є та рентгенівська дифракція. Пористу структуру матеріалу було визначено за допомогою скануючого електронного мікроскопа та методів адсорбції-десорбції азоту. Поліаміналь має площу поверхні 230,42 м²/г та високе поглинання CO2 — 30,08 см³/г.

9-антраценкарбоксальдегід був використаний для дослідження адсорбційної поведінки кількох катіонів металів та показав високу чутливість до Pb(II). Для оцінки синтезованого полімеру як адсорбенту проти іона Pb(II) використовували значення pH, дозу адсорбенту, початкову концентрацію та час контакту. При pH 5,5 та дозі 20 мг матеріал мав високу здатність видаляти іони свинцю — 90,05%.

Примітки