Інгебйорг Ліллемор Рахлев (норвежською Ingebjørg Lillemor Rachlew, до шлюбу Енгер; 7 січня 1902 — 14 травня 1983) — норвезька дослідниця Антарктики, мандрівниця, фотографка й авторка щоденника.

Під час першої подорожі до Антарктиди Рахлев зробила фотографії, які були опубліковані 1934 року. Деякі уривки з її щоденника збереглися, і це найдавніші приклади жіночих записів про її подорожі Антарктидою.

Особисте життя Народилася 7 січня 1902 року в родині Івара Енгера, директора компанії Norma Precision, та Ежені Марі Мейделл.

1928 року одружилася з Катоном Рахлевом (1883–1968), колишнім морським офіцером, який брав участь в арктичній експедиції, організованій герцогом Орлеанським у 1907 році. Він був військово-морським аташе Норвегії в Лондоні з 1917 по 1919 рік і залишався там кілька років як представник норвезьких паперових та целюлозно-паперових компаній . Під час Великої депресії Ліллемор проживала в Лондоні, де активно займалася благодійною діяльністю, перш ніж повернулася з чоловіком до Норвегії 1932 року.

Антарктида Інгебйорг Рахлев брала участь у двох експедиціях до Антарктики, організованих власником китобійного флоту Ларсом Крістенсеном та його дружиною Інгрід Крістенсен на танкері «Торсгавн» (Thorshavn).

Недавні дослідження показують, що Рахлев була другою жінкою, яка коли-небудь висаджувалася на материкову частину Антарктиди, і третьою, яка ступила на континент, включаючи острови. Чотири жінки «подорожували ближче до Південного полюса, ніж будь-яка жінка раніше», – як повідомляється, сказала Крістенсен, коли прибула до Лондона з Південної Африки на зворотному шляху.

Експедиція 1933 року Під час цієї подорожі Рахлев проявила себе як енергійна учасниця: вона полювала на тюленів, вела кінозйомку та щоденникові записи. Фрагменти її щоденника, опубліковані у книзі Ларса Крістенсена «Така Антарктика» (Such is Antarctic), є найдавнішими збереженими записами жінок про подорожі цим континентом. Уривки описують складні погодні умови та небезпечні спроби пробитися крізь паковий лід.

"Ми повзли й прослизнули далі, все ближче й ближче... Це було дуже захопливо! Але нам довелося здатися, коли ми опинилися за 5 морських миль від суші... Величезні брили льоду завбільшки з церковні вежі лежали безладно, завглибшки 5 миль, щільно притиснуті одна до одної, і їх перетинало лише кілька доріжок. Пробратися крізь них було неможливо. Навіть собака не зміг би перелізти через ці круті брили".Її щоденник зараз втрачено, а уривки, цитовані в книзі Ларса Крістенсена «Така Антарктика», є «єдиними словами, що залишилися від жінок, які побували в Антарктиді до Другої світової війни» ."Одного разу вранці стало трохи спокійніше, і я вирушила на веранду — так ми називали вбудовану палубу під капітанським містком — з кінокамерою під пахвою, щоб спробувати зробити якісь знімки того, що можна було побачити на кормовій палубі між хвилями. Раптом корабель сильно хитнувся, і я впала і покотилася по сніговій каші прямо по веранді, з гуркотом ставши на якір з лівого борту, посеред кількох стільців і столів, які були надійно прив'язані там. Опинившись там, я скористалася нагодою зробити кілька знімків, і я дуже сподіваюся, що вони будуть хорошими — я впевнена, що заслуговую на це після всього, через що пройшла".Щоденники Ліллемор Рахлев англійською переклала Едіт Мері Гарланд Джейн (1874-1945) , «досвідчена лінгвістка» та дочка Емілі та Френсіса Джейн.

Газета «Таймс» повідомляла, що після завершення подорожі 1933 року Ліллемор Рахлев планувала повернутися до Південної Африки, де мандрівники збиралися для «11-денної подорожі до Землі Ендербі». Після цього вона мала вирушити на «коротке полювання на велику дичину» разом із подружжям Крістенсенів та паном Г. БогеномNew Expedition to Antarctic, The Times, 9 Jan 1933, p12. Ганс С. І. Боген був автором праці «Основні події в історії дослідження Антарктики», а також кількох книг норвезькою мовою, присвячених китобійному промислу, історії міста Саннефіорд та біографії Ларса Крістенсена. На початку 1934 року деякі фотографії, зроблені Інгебйорг Рахлев, були опубліковані у французькому часописі журналістом, який виявляв особливий інтерес до полярних досліджень

Експедиція 1936-1937 років, висадка 1937 року Ліллемор Рахлев також була учасницею антарктичної експедиції Ларса Крістенсена 1936–1937 років. 1937 року сприятливі погодні умови дозволили Рахлев та іншим учасницям висадитися безпосередньо в Антарктиді. Відомо, що Керолайн Міккельсен була першою жінкою, яка здійснила висадку в Антарктиці: ймовірно, це сталося на островах Трюне 1935 року. Проте вже 30 січня 1937 року Інгрід Крістенсен ступила на материкову частину континенту поблизу моноліту Скаллін, і тогочасні записи свідчать, що Рахлев була наступною з «чотирьох дам», кому це вдалося. Крім того, вона стала другою жінкою в історії, яка піднялася в небо на гідролітаку, щоб оглянути раніше невідому антарктичну територію — ту саму, де Інгрід Крістенсен раніше скинула норвезький прапор.

Подальше життя Під час Другої світової війни її чоловік Катон був заарештований режимом Квіслінга та перебував у таборі для в'язнів Гріні. Інгебйорг Ліллемор Рахлев померла 14 травня 1983 року. Похована разом із чоловіком на кладовищі Ріс в Осло.

Пам'ять На честь учасниць цієї експедиції (Рахлев, Інгрід Крістенсен, Августи Софі Крістенсен та Сольвейг Відере) названо підводний банк Чотирьох Дам (англ. Four Ladies Bank), розташований на північ від затоки Прюдс

Дивися також Список полярниць Жінки в Антарктиді Список дослідниць та мандрівниць Інгрід Крістенсен, перша жінка, яка побачила Антарктиду Кароліна Міккельсен — перша жінка, яка ступила на Антарктиду (1935)

Примітки

Зовнішні посилання