Аділе Мемедівна Емірова (; нар. 10 листопада 1933, с. Дерекой, нині район Ялти, Крим) — українська кримськотатарська мовознавиця, філологиня, письменниця, перекладачка. Доктор філологічних наук (1990), професорка (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Член Національна спілка письменників України (2003). Академік Кримської академії наук (1994).

Біографія Аділе Емірова народилася 10 листопада 1933 року в селі Дерекой поблизу Ялти в родині кримських татар. Батько — Мемет (Сеїд-Мемед Емір-Алі) — уродженець села Янджу Бахчисарайського району, навчався в медресе в Коккозі та Бахчисараї, працював кухарем і шеф-кухарем у санаторіях Криму. Мати — Зера Сеїд-Асан — походила з села Ай-Васил над Ялтою, з родини старост та імамів.

У травні 1944 року, коли Аділе було 11 років, її родину депортували до Узбекистану разом з усім кримськотатарським народом. Родина пережила важкі умови: подорож у товарних вагонах, голод, хвороби та життя просто неба в перші місяці вигнання.

У Узбекистані Аділе закінчила середню школу із золотою медаллю та з відзнакою Узбецький державний університет у Самарканді (1957 рік, факультет російської філології). Після закінчення працювала вчителькою в школі та коректоркою в газеті в Янгієрі. У 1964 році вступила до аспірантури Самаркандського державного університету, де згодом викладала на кафедрі російської мови. У 1969 році захистила кандидатську дисертацію, а в 1990 році — докторську.

У 1990 році повернулася до Криму на запрошення ректора Сімферопольського університету (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), де обійняла посаду професора кафедри російської мови, а з 2002 року — кафедри міжмовних комунікацій і журналістики. Аділе Емірова брала участь у створенні кафедри кримськотатарської мови та літератури, керувала аспірантами, була опоненткою дисертацій та членкинею спеціалізованих рад.

Наукова діяльність Наукові інтереси Аділе Емірової охоплюють російську, загальну та контрастивну фразеологію в системно-структурних і комунікативно-прагматичних аспектах. Вона розробила новий напрям — комунікативну фразеологію. Після повернення до Криму почала вивчати соціолінгвістичні питання: мовну ситуацію в Криму, мовну політику, права та компетенцію кримських татар, типи двомовності. Вона є авторкою понад 250 наукових праць, третина з яких присвячена саме кримськотатарській філології.

Емірова брала участь в укладанні словників, зокрема «Къырымтатар тили тильшынаслыкъ терминлернинъ лугъаты» (2001). Вона опублікувала понад 280 наукових праць, виступала на міжнародних конференціях у Росії, Німеччині, Австрії, Японії, Франції тощо.

Емірова активно працювала над відродженням кримськотатарської мови, яка опинилася під загрозою через депортацію та російщення. Вона класифікувала рівні мовної компетенції кримських татар, виступала за розширення використання мови в освіті, медіа та топоніміці.

Творчість Як письменниця, Аділе Емірова пише оповідання, вірші, есе та літературно-критичні статті. Вона авторка мемуарів про депортацію, зокрема «Ностальгія» (1989), опублікованих у кримськотатарській пресі. Емірова перекладає з турецької мови на російську, зокрема твори кримськотатарського письменника Дженгіз Дагджі (наприклад, автобіографію «Хатираларда Дженгіз Дагджі», 2003).

Серед її книг: «Крим — любов і біль моя» (2000), «Вибрані наукові праці» (2008), «Актуальні проблеми кримськотатарської філології» (2017).

Вибрані праці

Русская фразеология в коммуникативном аспекте (1988) Крым — любовь и боль моя (2000) Русско-крымскотатарский учебный фразеологический словарь (2004) Избранные научные работы (2008) Основы крымскотатарской фразеологии (2013) Актуальные проблемы крымскотатарской филологии (2017) Современная крымскотатарская лексикография (2019) Русская фразеология в коммуникативно-прагматическом освещении (2020)

Примітки

Джерела

Посилання

Офіційний сайт Аділе Емірової Профіль на Academia.edu