Казимир (Казімеж) Калуцький (; 17 серпня 1935, с. Сасів, Тернопільське воєводство, Польська Республіка — 8 травня 2005, м. Щецин, Польща) — польський науковець в галузі хімії, спеціаліст з хімічної технології, викладач університету.
Життєпис Народився 17 серпня 1935 року у селі Сасів, Тернопільського воєводства (нині село Золочівського району, Львівської області, Україна) в родині науковців. Після Другої світової війни разом з батьками його було депортовано до Дембна Любуського на Повернених територіях, де він закінчив середню школу. У вересні 1952 року вступив на хімічний факультет тодішньої Інженерної школи в Щецині (у 1955 році Інженерну школу реорганізовано в Щецинську політехніку). У 1957 році по закінченню Щецинської політехніки отримав ступінь магістра наук з хімічної інженерії.
Наукову й викладацьку діяльність розпочав під керівництвом професора Юзефа Кемпінського в галузі хімічної технології, якій залишався вірним упродовж своєї кар'єри. Спочатку займався переважно проблемами хімії та технології хлору, а пізніше — каталізаторними процесами, їхніми теоретичними засадами та промисловими застосуваннями. Докторський ступінь він отримав у 1966 році. У 1969–1970 роках проходив дослідницьке стажування в Делфтському технологічному університеті (Делфт, Нідерланди). Габілітацію отримав у 1982 році. У Щецинському технологічному університеті він пройшов кар'єрний шлях – від доцента до професора (1993).
У 1987–1990 роках обіймав посаду проректора з наукової роботи Щецинської політехніки, у 1996–2002 роках — декана факультету технології та хімічної інженерії. Багато років був членом Сенату політехніки.
На факультеті заснував та очолив Відділ основ хімічної технології, який у 1992 році було реорганізовано в Інститут неорганічної технології та інженерії довкілля. Обіймав посаду директора Інституту до самої смерті 8 травня 2005 року.
У 1992 році Казимир Калуцький ініціював загальнопольську співпрацю фахівців у галузі хімічної технології, зокрема: координацію робіт, спрямованих на розроблення стандартів викладання технології (ухвалених Головною радою вищої освіти та Міністерством національної освіти); створення загальнопольського конгресу хімічної технології — І Конгрес відбувся у Щецині 1994 року; було також засновано Постійний комітет хімічних конгресів, який не обмежується організацією циклічних зустрічей, а між конгресами займається координацією робіт наукових підрозділів, а також співпрацею науки та промисловості; створення нового міжнародного журналу, присвяченого хімічній технології, покликаного полегшити популяризацію досягнень польських спеціалістів.
Казимир Калуцький заснував редакцію «Polish Journal of Chemical Technology» у своєму Інституті та керував нею до смерті. Видання індексується Chemical Abstracts та входить до «філадельфійського списку».
У 2005 році організував у Щецині чергову зустріч, присвячену питанням освіти, з метою обговорення необхідних змін у навчальній програмі. Він відкрив конференцію, однак раптова смерть не дала змоги реалізувати заплановані наміри.
Наукова діяльність Наукові праці Казимира Калуцького стосувалися передусім технології хлору та хлорних сполук, а також каталізаторних процесів, зокрема виробництва сучасних каталізаторів. Особливо відзначаються такі напрями його діяльності: розробка теоретичних засад отримання діоксиду хлору та процесів дефенолізації стічних вод, а також упровадження цих технологій у промисловість (установку ClO₂ впроваджено в Целюлозно-паперовому інституті в Лодзі та в Олкуській фабриці емальованого посуду (); фундаментальні дослідження та впровадження в промислову практику каталізаторів синтезу амоніаку, зокрема в галузі промислової каталізу.
Дослідження Калуцького, проведені у співпраці з Науково-дослідним інститутом добрив у Пулавах, дозволили запустити виробництво нового каталізатора синтезу NH3 для декількох заводів у Польщі (включаючи «ZA Kędzierzyn») та за кордоном. Нестор польської школи каталізу, професор Єжи Габер (Польська академія наук, Краків), визнав створення польського каталізатора синтезу амоніаку одним із найбільших досягнень у галузі промислового каталізу.
Серед інших наукових здобутків Калуцького та його співробітників — розробка процесу конверсії метану на оксигенти, що дає змогу оминути стадію отримання синтез-газу завдяки застосуванню гетерогенного та гомогенного каталізу.
Публікації Казимир Калуцький є автором та співавтором близько 200 наукових праць та 30 патентів: Beata Michalkiewicz, Kazimierz Kałucki Bezpośrednia przemiana metanu do metanolu, formaldehydu i kwasów organicznych // Przemysł Chemiczny. — 2002. — nr 3. Barbara Grzmil, Kazimierz Kałucki Chlorek potasu w procesach otrzymywania siarczanu potasu. Część I. Wytwarzanie siarczanu potasu z surowców naturalnych // Przemysł Chemiczny. — 2000. — nr 2. Barbara Grzmil, Kazimierz Kałucki Chlorek potasu w procesach otrzymywania siarczanu potasu. Część II. Wytwarzanie siarczanu potasu z odpadowych siarczanów // Przemysł Chemiczny. — 2000. — nr 3. Marek Lewicki, Kazimierz Kałucki Katalizator absorpcyjnego procesu usuwania SO2 z gazów odlotowych // Przemysł Chemiczny. — 1998. — nr 12. Ryszard J. Kaleńczuk, Kazimierz Kałucki Metoda odsiarczania naturalnego węgla aktywnego — nośnika katalizatorów heterogennych // Przemysł Chemiczny. — 1993. — nr 6. Ryszard J. Kaleńczuk, Kazimierz Kałucki Badanie szybkości termicznego rozkładu azotanu kobaltawego osadzonego na aktywnym tlenku glinu // Przemysł Chemiczny. — 1993. — nr 8. Ryszard J. Kaleńczuk, Kazimierz Kałucki Badanie szybkości termicznego rozkładu azotanu kobaltawego osadzonego na aktywnym tlenku glinu. Przemysł Chemiczny. — 1993. — nr 7. Urszula Narkiewicz, Walerian Arabczyk Kazimierz Kałucki, Aktywność w syntezie amoniaku katalizatorów żelazowych osadzonych na węglu aktywnym // Przemysł Chemiczny. — 1993. — nr 3. Kazimierz Kałucki, Walerian Arabczyk, Henryk Gabryel Badania przebiegu wytopu katalizatora żelazowego do syntezy amoniaku // Przemysł Chemiczny. — 1994. — nr 2. Kazimierz Kałucki, Walerian Arabczyk, Antoni W. Morawski, Jan Kmita Badania fizykochemicznych zmian w katalizatorze wanadowym do utleniania CO₂ zachodzących w trakcie pracy w reaktorze przemysłowym // Przemysł Chemiczny. — 1993. — nr 10. Kazimierz Kałucki, Walerian Arabczyk, Urszula Narkiewicz, Zygmunt Śpiewak Przemysłowy katalizator syntezy amoniaku o zwiększonej odporności termicznej // Przemysł Chemiczny. — 1994. — nr 5. Kazimierz Kałucki, Beata Michalkiewicz, Antoni W. Morawski, Walerian Arabczyk, Janusz Ziebro Utlenianie metanu do formaldehydu // Przemysł Chemiczny. — 1995. — nr 4.
Казимир Калуцький також публікував навчальні матеріали, зокрема: Józef Kępiński, Kazimierz Kałucki, Iwo Pollo Technologia chemiczna nieorganiczna. — Wydawnictwo Naukowe PWN: Warszawa, 1984. — 576 s. — ISBN 9788301055745. Kazimierz Kałucki Materiały do zajęć laboratoryjnych z przedmiotu «Podstawy technologii chemicznej». — Szczecin: Wydawnictwo Uczelniane Politechniki Szczecińskiej, 2005. — 125 s. — ISBN 9788374570015. Kazimierz Kałucki Materiały do zajęć laboratoryjnych z przedmiotu «Reaktory chemiczne». — Szczecin: Wydawnictwo Uczelniane Politechniki Szczecińskiej, 2005. — 110 s. — ISBN 9788388764943.
Позауніверситетська діяльність Казимир Калуцький був: членом Комісії хімічної технології Комітету хімії Польської академії наук; головою Секції хімічної технології в Комітеті наукових досліджень Польської академії наук; головою Щецинського відділення Польського хімічного товариства; членом Клубу каталізу Польського хімічного товариства та Американського хімічного товариства.
Відзнаки Казимир Калуцький був нагороджений: Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі; медаллю Ігнація Мосціцького; Бронзовим Хрестом Заслуги; Нагородою Міністра науки та вищої освіти; відзнакою за особливі заслуги перед Західною Померанією.
Радіоаматорство Перед захистом докторської дисертації Казимир Калуцький зацікавився радіоаматорством — отримав позивний SP 1 CGM, а згодом став членом місцевого осередку Польського союзу радіоаматорів. Був учасником і організатором клубних заходів.
У 1970 році, повертаючись зі стажування в Нідерландах, привіз до країни унікальний передавач Heathkit HW-100, який надавав у користування колегам з клубу. Активний контакт з електронікою сприяв тому, що проф. Калуцький опанував навички самостійного ремонту електронної апаратури та її модернізації. Він також ініціював комп'ютеризацію лабораторій Щецинської політехніки — домігся закупівлі одного з перших цифрових комп'ютерів і власноруч створював алгоритми.
За спогадами Войцеха Якобсона: «Казік був чудовим радіозв'язком для Людека Манчки під час плавання «Марії». Він навіть був «менеджером QSL» — він отримував підтвердження зв'язків з іншими радіоаматорами».
Примітки